У Херсоні визначили переможців конкурсу про визвольну боротьбу українців і кримських татар

Призерів визначила конкурсна комісія, що засідала в приміщенні Меджлісу в Херсоні.

Літературний конкурс має назву "Історичні паралелі" і присвячений боротьбі українського і кримськотатарського народів за незалежність і суверенітет проти імперської Росії та тоталітарного режиму СРСР, повідомляє "Радіо Куреш".

Свої твори на цю тему надсилали школярі старших класів і студенти Херсона й Автономної Республіки Крим.

"Роботи за своїм змістом значно насиченіші й осмисленіші. Цього року ми розширили історичний діапазон: ми взяли першу анексію Криму, період козаччини. Ці компоненти, очевидно, зіграли свою роль. Адже на прикладі першої анексії Росією Криму видно паралелі із сьогоднішнім днем. І діти це відчувають", – розповів Ібрагім Сулейманов, голова конкурсної комісії та голова Херсонського міського Меджлісу.

Організатори розповідають, що за чотири роки в конкурсі взяло участь декілька сотень учасників. Багато учасників конкурсу цього річ із самого Херсона. Однак, на жаль, із окупованого Криму вперше не надійшло жодної роботи.

Призові місця розподілилися так:

Перше місце – Денис Кучера, Чистопільська ЗОШ Верхньорогачинського району Херсонської області.

Друге – Лія Мотречко, Херсонський академічний лідцей ім. О. Мішукова при Херсоноському державному університеті.

Третє – Найле Бешхадем, Новоолексіївська ЗОШ № 2, Генічеського району Херсонської області.

На переможців чекають дипломи та призи.

Нагородження відбудеться 17 травня в Херсоні. Після церемонії розпочнеться урок пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу і показ фільму "Чужа молитва" (режисер Ахтем Сеїтаблаєв).  Фільм розповідає про молоду кримськотатарську дівчину Саїде Арифову, яка під час Другої світової війни, ризикуючи власним життям, врятувала 88 єврейських дітей-сиріт.

Конкурс "Історичні паралелі" відбувається за підтримки Меджлісу кримськотатарського народу.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.