У Черкасах змусили зняти форму червоноармійок

На 9 травня у Черкасах член міського виконавчого комітету Діана Тяско викликала поліцію у перукарню, працівниці якої були одягнуті у форму червоноармійок.

Про це повідомляє "Україна молода".

"Перукарки-червоноармійки". Фото: Діана Тяско 

"Вчора о 15 годині гуляли по Хрещатику. Проходячи повз салон краси "БровЭй" побачили біля його приміщення працівниць салону, одягнених у форму Червоної армії та із забороненою символікою – значки та пояси зі серпом і молотом.

Чемно зробили зауваження та попросили зняти заборонену законом України символіку. На жаль, працівники салону почали сваритися, використовуючи типові ватні пред'яви: "Ви вапщє аткуда? Ви што патріоткі? Так пачіму ви нє в АТО? Визивайтє паліцию, єслі ви такіє законнопаслушниє", – написала на своїй сторінці Діана Тяско.

Власник перукарні - Сергій Лисенко. Фото: Діана Тяско

 

Діана каже, що її двічі просити не треба, тож вона викликала поліцію і дякує їй за оперативне реагування. Адже приїхали хвилин через п’ять.

"Ми пояснили ситуацію, вони зайшли в салон спілкуватися з працівниками. Власник, Сергій Лисенко, мене вигнав із салону. Зрозуміло, що в такій ситуації відео знімати не вийшло. Адже сталінолюбів було багато, також були чоловіки, тому ми боялися знімати, аби не дійшло до бійок", – пояснює Діана.

За її словами, поліція провела з перукарками бесіду й повідомила, що працівники "БровЭй" зняли заборонені символи.

Нагадуємо, що Росія просить Львів передати останки спецагента НКВД Миколи Кузнецова.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.