Швейцарська гвардія Папи перейде на пластикові шоломи. ФОТО

Швейцарська гвардія порушила багатовікову традицію, прийнявши нові шоломи, які виготовлені з пластику і створені задопомогою 3D принтера.

Про це повідомляє "The Telegraph".

 Презентація нового шолому. Фото: WENN.COM/IPB

Нові шоломи легше носити. Водночас один такий коштує – 740 фунтів стерлінгів, що становить приблизно половину вартості старих металевих.

Кожен шолом має на собі вибитий герб папи Юлія II, який 1506 року заснував власну армію найманців і був відомий як "Папа-воїн".

Вони також мають захист від ультрафіолетових променів, адже гвардійці проводять більшу частину свого часу, стоячи поза межами Ватикану з алебардами в руках.

Новий головний убір був представлений Крістофом Графом, командувачем корпусом гвардійців, перед щорічною церемонією присяги.

32 рекрути, всі швейцарські чоловіки-католики у віці до 30 років, приєднаються до гвардії мінімум на два роки.

 Крістоф Граф з новим шоломом. Фото: WENN.COM/IPB

Швейцарська гвардія відома, як найменша армія у світі. Ця крихітна сила відповідає за безпеку Папи та Ватикану загалом. Вони носять смугасту уніформу в синіх, червоних та золотих кольорах.

Для офіційних церемоній вони одягають велику білу руфу, пластинчату броню і шоломи з пір’ям страуса.

Хоча, під час церемоній, вони озброєні з мечами, алебардами та піками, вони мають також сучасну вогнепальну зброю, в тому числі, коли вони задіяні як тілоохоронці Папи.

 Папа Франциск та гвардієць, одягнутий в традиційний металевий шолом. Фото: WENN.COM/IPB

Гвардійці працюють спільно із державною полцієїю міста-держави та жандармерією Ватикану.

Читайте також:

Папа Римський переживає, що популізм породить нового Гітлера

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.