АНОНС: У Києві пройде фестиваль «ПЕРЕМОГА.UA»

Військово-історичний фестиваль приурочений до 73-ї річниці Перемоги та визволення Європи.

Про це повідомляє історичний фестиваль "Цивілізація".

 

Як відзначають організатори, місією фестивалю є – перенести історію побуту Другої світової війни в атмосферу фестивалю. Показати ті сторони того часу, які нам не показували підручники з історії.

Це реалізується через дисплеї житлових таборів, обладнані громадські майданчики, змодельовані бої, постановочні паради, а також ряд інших заходів, які передають дух історії.

Формат цьогорічного фестивалю – "живий музей"(дисплеї), тобто відтворення побуту військово-польових таборів представників різних армій часів Другої світової війни, розміщення військово-польового шпиталю, військовий автопарк, дві реконструкції бою.

На фестивалі буде працювати фудкорт.

Час: 9 травня, середа, 11.00-18.00.

Місце: мототрек Пирогів.

Вхід вільний.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.