АНОНС: У НМІУ – лекція "Козак на Дніпрі – як качка на воді"

5 травня Національний музей історії України запрошує на лекцію "Козак на Дніпрі – як качка на воді", присвячену такій маловідомій сторінці української історії як річковий флот у військових кампаніях Богдана Хмельницького (1648–1657 рр.).

На відвідувачів чекає цікава розповідь про побудову байдака (річкового транспортного засобу XVII ст.) і про експериментальні водні походи на ньому реконструкторів козаччини, теорія та практика річкової справи.

Після лекції усі охочі зможуть записатися на практикум, що відбудеться цього літа на Дніпрі. Практикум стане продовженням теоретичної частини та дасть змогу опанувати основи ходіння на веслах та під вітрилом на репліці старовинного річкового судна. 

 

Захід проводить військово-історичний клуб "Курінь Печерської сотні Опанаса Предримирського Київського реєстрового козацького полку", який займається реконструкцією реєстрового козацтва війська Гетьмана Богдана Хмельницького середини XVII ст.

Проект "Дні військово-історичної реконструкції в НМІУ" – це лекторій інтерактивного формату про побут, обладнання, зброю, уніформу та життя війська в різні історичні періоди – від античності до Другої світової війни.

Учасники проекту – відомі фахівці з військово-історичної реконструкції, воєнної історії, історики костюму та зброї, учасники військово-реконструкторського руху.

Кульмінацією "Днів військово-історичної реконструкції" стане фестиваль живої історії під відкритим небом – Історичний Фестиваль "Цивілізація", який відбудеться на території музею 27 травня – у День Києва.

5 травня, субота, 12.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2)

Організатори: Національний музей історії України, проект Likбез. Історичний Фронт та Історичний фестиваль "Цивілізація".

Вартість квитка до музею на лекцію – 30 грн.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.