На Хрещатику в Києві почали знімати фільм про Василя Стуса. ФОТО

Перший біографічний фільм про життя і смерть видатного українського поета і дисидента Василя Стуса стане психологічним трилером

У неділю, 29 квітня, на Хрещатику стартували зйомки нового українського фільму про відомого поета Василя Стуса "Птах душі", передає "Главком".

Перший біографічний фільм про життя і смерть видатного українського поета і дисидента Василя Стуса, за словами режисера Романа Бровка, стане психологічним трилером про боротьбу особистості з системою.

 

"Це історія боротьби особистості проти системи з таким питанням: боротися чи прогинатися? Зйомки триватимуть довго, оскільки це складний історичний фільм. Ми будемо їздити по Київській області, знімати цікаві об'єкти, ту ж в'язницю, яка повинна імітувати Пермську колонію, де сидів Стус", - розповів режисер.

 

 
 

Зазначається, що назва фільму "Птах душі" є робочою назвою. І, швидше за все, біографічний фільм буде називатися "Стус". Головного героя - Василя Стуса - зіграє український актор Дмитро Ярошенко. Загальний бюджет кінострічки майже 40 млн грн. Показати "Птаха душі" планують в січні наступного року.

 

"Птах душі" - це метафорична історія, яка розповідає про останні дні життя геніального українського поета-шістдесятника Василя Стуса і про його загадкову смерть у радянському таборі в ніч на 4 вересня 1985-го року. Фільм опише етап становлення Стуса як поета і борця за українську культуру, а також про марні спроби тоталітарної радянської влади спокусити поета продати душу за свободу.



Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.