"Річниця створення дивізії "Галичина" — не свято для українців" — В'ятрович

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович заявив, що українцям немає приводу відзначати річницю створення 14-ї дивізії військ СС "Галичина .

Про це він написав на своїй сторінці у "Фейсбуці" 28 квітня, коли минуло 75 років із дня заснування з'єднання.

Причому посадовець підкреслив, що арміях обох вооючих сторін до українців ставилися як до гарматного м'яса:

"Річниця створення Ваффен СС дивізії "Галичина" — не свято для українців. В німецькій та радянських арміях у Другій світовій українці сприймалися однаково - як гарматне м‘ясо. Різниця лиш в тому, що мобілізованих до дивізії "Галичина" вишколювали рік перш ніж кинути у бій, а новобранців Червної армії часто кидали у м‘ясорубку відразу".

І додав: "Але то не через любов німців до українців - вони лиш раціонально використовували людські ресурси, яких мали менше за росіян".

 

ДОВІДКА:

14-та дивізія військ СС "Галичина" — з'єднання з українців, яке воювало на боці збройних сил Третього Райху. Про його створення оголосила окупаційна влада дистрикту "Галичина" 28 квітня 1943 року. У липні 1944 року дивізія у складі 13-го армійського корпусу  4-ї танкової армії групи армій "Північна Україна" брала участь у битві під Бродами, внаслідок чого зазнала поразки. Близько 8 тис. її солдатів загинуло.

Після переформування дивізію кинули на придушення Словацького національного повстання. У квітні 1945 року на базі дивізії "Галичина" утворили т. зв. Українську національну армію. Після капітуляції Німеччини особовий склад дивізії здався в полон британським військам в Італії. Перевірочні комісії воєнних злочинів за вояками дивізії військ СС "Галичина" не виявили.

Про те, як відбувалася агітація за вступ у дивізію "Галичина" читайте тут.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.