Книжкова новинка «БАНДЕРІВЦІ. 200 історій з ХХ століття»

У літературній агенції «Піраміда» побачила світ нова книга дослідника історії української визвольної боротьби, члена Світової Управи СУМ Святослава Липовецького.

Про це повідомляє "Спілка української молоді".

 

"БАНДЕРІВЦІ. 200 історій з XX століття" – книга, яка в одинадцяти розділах охоплює діяльність українського визвольного руху, що увійшов в історію як "українські націоналісти" чи "бандерівці".

Вперше в одній книзі зібрані історії про боротьбу УВО та ОУН в міжвоєнний період, рух опору під час II Світової війни та півтора десятиліття після її завершення, феномени створені націоналістами в нацистських кацетах та радянському ГУЛАГу, діяльність, що її проводили в еміграції та на "малій зоні"

Велика частина текстів буде знайома читачам завдяки статтям, які автор публікував у журналах "Український Тиждень" та "Країна", газетах "Україна Молода", "День", "Дзеркало Тижня" та "Газета по-українськи", сайтах "Історична Правда" та "Україна incognita".

Це уже третє видання книги, яка вперше з’явилася друком в 2009 році під назвою "Червоно-Чорне. 100 бандерівських оповідок".

Її наступне перевидання ввійшло в Топ-10 рейтингу "Книжка Року-2013" в серії "Минувшина".

Цього ж разу книга "БАНДЕРІВЦІ. 200 історій з XX століття" містить вдвічі більше історій, але й тексти, які друкувалися в попередніх виданнях зазнали суттєвих змін та доповнень.

Читайте також:

Книжкова новинка "Миколаївщина в часи Української революції"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.