Про 100-річчя підняття прапорів на флоті нагадуватиме соцреклама в Києві. ФОТО

До 100-річчя підняття українських прапорів на Чорноморському флоті і проголошенням його флотом Української Народної Республіки в столиці на сіті-лайтах та білбордах з’явилася соціальна реклама, розроблена Українським інститутом національної пам’яті.

30 плакатів із соціальною рекламою розміщені в Києві завдяки сприянню Київської міської державної адміністрації та Міністерства інформаційної політики. 

"Відзначаючи 100 літній ювілей  Української революції 1917-1921 років, ми відзначаємо ювілеї створення не лише державних інституцій чи державної символіки, але й збройних формувань, які захищали новопосталу державу. 29 квітня 1918 року синьо-жовті прапори було піднято над кораблями Чорноморського флоту. Цей день став  початком творення військово-морських сил України. Нинішні моряки та офіцери, покликані захищати Україну сьогодні, мають пам’ятати про своїх попередників"- наголосив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

 

Побачити соціальну рекламу можна в Голосіївському, Печерському, Дарницькому, Дніпровському, Подільському, Святошинському, Шевченківському та Солом'янському  районах за такими адресами:

Дніпровський р-н, вул. Андрія Малишка ст.м. Дарниця

Шевченківський р-н, вул. Чорновола, 33/30(№1)

Шевченківський р-н, вул. Січових Стрільців (Артема) (проти буд.84, №1)

Солом'янський р-н, вул. Народного Ополчення, 10 (на розподільчий смузі).

Шевченківський р-н, вул. Прорізна, 8

Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, 37/2 на зеленій зоні

Голосіївський р-н, вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 118 (№1)

Шевченківський р-н, вул. Трьохсвятительська ( проти буд.№7)

Печерський р-н, вул. Алмазова генерала (Кутузова), 18/7

Шевченківський р-н, вул. Льва Толстого, 12(№5)

Подільський р-н, вул. Олени Теліги  ел. опора №214-216

Оболонський р-н, вул. Полярна перед поворотом на вул.Богатирську

Подільський р-н, вул. Сковороди Григорія, 19

Шевченківський р-н, вул. Чорновола /вул. Артема (№3)

Голосіївський р-н, вул. Антоновича (Горького), 25

Подільський р-н, вул. Стеценка 350м до повороту на вул.Міську

Святошинський р-н, Велика

Кільцева дорога /270м за залізничним мостом

Дарницький р-н, вул. Ревуцького /навпроти буд. №22 (розподільча смуга), 165м до вул. Олійника в напрямку просп. Бажана

Шевченківський р-н, вул. Пушкінська, 34 №1

Печерський р-н, вул. Городецького архітектора, 1/3 №1

Печерський р-н, вул. Московська, 21

Голосіївський р-н, Столичне шосе /340мвід повороту на Лісництво

Голосіївський р-н, Столичне шосе /вул. Фестивальна

Шевченківський р-н, пл. Лук`янівська №3

Печерський р-н, вул. Ольгинська, 2/1

Печерський р-н, вул. Коновальця Євгена (Щорса) проти буд.7/9, №2

Шевченківський р-н, вул. Прорізна, 2 №2

Шевченківський р-н, вул. Петлюри (Комінтерну) проти буд.4

Солом'янський р-н, вул. Солом`янська, 16-Б №2

Солом'янський р-н, вул. Дмитра Луценка (біля автостоянки) 

 

Нагадаємо, що 29 квітня 1918 року відбулася надзвичайно важлива історична подія в історії українського флоту. Спираючись на рішення делегатів корабельних команд і настрої українських моряків та офіцерів, весь Чорноморський флот був проголошений флотом УНР і видано наказ урочисто підняти українські прапори.

Це рішення підтримала й виконала абсолютна більшість кораблів Чорноморського флоту. Ті ж команди, що перебували під впливом більшовиків, поспішно евакуювали свої кораблі із Севастополя до Новоросійська. День 29 квітня став справжнім тріумфом національної волі, на довгі роки ставши святом Українського державного флоту.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.