АНОНС: Відкриття виставки «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір»

На території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбудеться відкриття фотодокументальної виставки, підготовленої науковцями заповідника.

 

Українським інтелектуалам завжди належала провідна роль в обороні національної ідентичності, осмисленні реального стану України в часи глобальних соціокультурних змін, "вписуванні" українців як спільноти в світовий контекст.

Цілком логічно, що більшовицька влада, прагнучи остаточно утвердитись в Україні, запланувала ліквідацію її провідної верстви шляхом репресій або заміни на більш лояльних діячів із відповідною "правильною" біографією.

Адже "героями часу" проголошувались не представники інтелектуальної, мистецької чи духовної еліти, а войовничий пролетаріат, передовики виробництва, учасники стаханівського руху.

У період Великого терору було знищено велику кількість письменників, театральних діячів, художників, науковців, і в такий спосіб загальмовано й культурний розвиток України. На 8 стендах розповідається про їх життєвий шлях, творчий доробок, обставини арешту і розстрілу.

У виставці використані матеріали з архівно-кримінальний справ репресованих, унікальні фото з архівів та маловідомі документи.

Час: 25 квітня, середа, 15.00

Місце: Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили", с. Биківня, Київська область

Контакт: (044) 253-03-55

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.