Виявлені документи про співпрацю видатного психіатра Аспергера з нацистами

Сам Аспергер в минулому заявляв, що, навпаки, захищав своїх пацієнтів від злочинів нацистського режиму.

Про це повідомляє УНІАН.

 Ганс Аспергер. Фото: Molecular Autism/BMC

Як випливає з недавно знайдених документів, дитячий психіатр Ганс Аспергер, ім'ям якого називається одна з форм аутизму, активно співпрацював з програмою нацистів по "евтаназії".

Факти співпраці зафіксовані в архівах нацистської партії і медичних архівах. З документів випливає, що доктор Аспергер здобув довіру партії, рекомендуючи пацієнтів для сумнозвісної віденської клініки "Ам Шпигельгрунд", куди відправляли дітей, визнаних невиліковно хворими і розумово або фізично неповноцінними.

У клініці цих дітей систематично вбивали. У "Ам Шпигельгрунд" у воєнний час в рамках нацистської програми умертвіння під кодовою назвою Т4 були вбиті 789 дітей.

Архіви знайшов австрійський історик медицини Ервіг Чех. Про його знахідку повідомляється в науковому журналі Molecular Autism.

Професор Аспергер, пише Чех, "зумів виявитися корисним нацистського режиму і отримував кар'єрні можливості в обмін на демонстрацію лояльності".

Журнал також помістив коментар, написаний кількома вченими з Кембриджського університету, в якому говориться, що Аспергер "з доброї волі став шестерінкою нацистської машини смерті" і "був очима і вухами Третього Рейху".

Сам Аспергер у лавах нацистської партії не перебував. У своїй промові у Віденському університеті в 1980 році, незадовго до смерті у віці 74 років, Аспергер говорив, що за ним полювало гестапо через те, що він відмовлявся передавати секретній поліції дані дітей-пацієнтів.

Нагадуємо, що у квітні було знайдено німецьку субмарину, яка зникла у 1945 р.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.