АНОНС: Історик розповість про "дволиких Янусів" в Академії наук УРСР

21 квітня провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Оксана Юркова виступить із доповіддю "Академічні Януси": Українські історики – секретні співробітники ГПУ–НКВД (1920–1930-і рр.)"

Серед українських істориків – співробітників Академії наук УРСР (до 1937 р. – Всеукраїнська академія наук) у 1920–1930-і роки було чимало тих, хто в різний час та в результаті різноманітних життєвих колізій пішов на співпрацю – добровільну або вимушену – з органами ГПУ-НКВД.

 

Результати роботи цих "секретних співробітників" – "зведення" та "інформаційні повідомлення" – не так давно стали доступні дослідникам завдяки відкриттю в Україні архівів радянських спецслужб.

Хоча офіційних матеріалів про те, хто з істориків писав доноси на своїх колег і друзів, поки що немає, встановити імена сексотів з великою долею ймовірності можна. Про виявлення імен "академічних Янусів" і пропонує поговорити історик Оксана Юркова.

Лекція відбуватиметься в рамках історичного фестивалю "LEGIO Historica".

21 квітня, 11.00

Місце: головний (Червоний) корпус КНУ ім. Т. Шевченка, історичний факультет (вул.Володимирська, 60,ауд. 349)

Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.