АНОНС: Блаженніший Святослав презентує виставку "УГКЦ – час випробувань" у музеї Другої світової

19 квітня в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться презентація виставки "УГКЦ – час випробувань".

Виставка музейними засобами відтворює ключові події на тернистому шляху до відродження церкви, віддає данину пам’яті священикам і вірянам-греко-католикам.

Акцент зроблено на життєписах греко-католицьких єпископату та священиків, які здійснювали душпастирську діяльність під час радянської та нацистської окупацій Галичини.

 

Незважаючи на широку кампанію з переслідування, залякування, дискредитації греко-католицького духовенства, звинувачення у зв’язках із націоналістичним підпіллям, духовні отці забезпечили існування Церкви в надскладних історичних обставинах, зберегли можливість для своїх вірних здійснювати релігійні практики, рятували євреїв під час нацистської окупації,надавали допомогу повстанцям.

Науковці під час численних відряджень по крихтах збирали оригінальні матеріали. Вони є свідченням глибокої християнської віри та незламної відданості своїй Церкві й народу. Дотепер їх приховували в родинних й особистих колекціях. Ці експонати широкому загалу представлені вперше.

Унікальні артефакти митрополита Андрея Шептицького та о. Климентія Шептицького, патріарха Йосифа Сліпого, владики Володимира Стернюка та інших для експонування надав директоро Музею Митрополита Андрея Шептицького Львівської архієпархії УГКЦ о. Севастіяном. 

На виставці також представлені документи з фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Центрального державного архіву громадських об’єднань України.

У відкритті візьмуть участь: Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, науковці, архівісти та студентська молодь.

19 квітня, 11.00

Місце: головна експозиція Національного музею історії України у Другійсвітовій війні (Київ, вул. Лаврська, 27).

Організатори: Міністерство культури України, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Музей Митрополита Андрея Шептицького, Галузевий державний архів Служби безпеки України та Центральний державний архів громадських об’єднань України.

Вхід вільний.

Акредитація ЗМІ: 097-168-86-57, Жанна Очеретяна, e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.