АНОНС: Доцент ХНУ ім. Каразіна розповість про "візуальний поворот" в історичних дослідженнях

В Українському католицькому університеті Євген Рачкова прочитає доповідь "Візуальний поворот" в історичних дослідженнях (методи та підходи візуальної історії)".

Виступ відбуватиметься в рамках засідання семінару з історичної урбаністики гуманітарного факультету УКУ.

Євген Рачков - доцент кафедри історіографії, джерелознавства та археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.  

 

17 квітня, вівторок, 16.30

Місце: Український католицький університет (Львів, вул. Козельницька, 2а, ауд. 424).

Організатори: гуманітарний факультету УКУ та кафедра класичних, візантійських і середньовічних студій УКУ.

Вхід вільний.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.