АНОНС: Лекція «Український консерватизм як ідеологія розвитку в ХХІ столітті»

Чому консервативна ідеологія потрібна Україні сьогодні? Про це розмовлятимуть у Києві переосмислюючи ідеї В’ячеслава Липинського

Про це повідомляє літературний клуб "Пломінь".

 

Принципи консервативної модернізації з одночасним опором на традиції та технологічними інноваціями здатні реанімувати країну від старих і досі актуальних проблем.

Про необхідність переосмислення ідей В'ячеслава Липинського, картографію українського європеїзму, "трьох китів" українського консерватизму та багато іншого – йтиметься на лекції.

Лектори: доктор філософських наук Ігор Печеранський та кандидат історичних наук Володимир Наконечний.

Час: 14 квітня, субота, 19.00

Місце: літературний клуб "Пломінь", провулок Шевченка 5 (ст.м. Майдан незалежності), Козацький Дім (3 поверх).

Вхід вільний

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.