У Тернополі проведуть розкопки старої гімназії

Відкопати старий фундамент зруйнованої гімназії планує міська рада. Окрім того, на цьому місці встановлять пам'ятник гімназисту.

Про це повідомляє видання "20 хвилин".

 Стара поштівка із зображенням сучасної вулиці Сагайдачного. Фото: "20 хвилин".

Цьогоріч у міській раді планують відновити чимало історичних пам’яток, які були втрачені за часів війни.

"Ми плануємо частково відкрити фундамент української гімназії, яка була розташована біля пам'ятника Франка на вулиці Сагайдачного, - розповів заступник міського голови Леонід Бицюра.

Фунтамент гімназії зберігся під землею. Ідея така, щоб відкопати частину муру і закрити його під скло. Також плануємо поставити макет будівлі самої гімназії, а поруч встановити пам'ятник гімназиста за партою, за яку також зможе сісти турист".

Коли точно в Тернополі відкриють ще одну туристичну візитівку, чиновник наразі не знає.

Довідка. Перша тернопільська гімназія — колишній середній навчальний заклад у Тернополі. Будівля знаходилась на місці, де в 1995 році встановили пам'ятник Іванові Франку(вулиця Гетьмана Сагайдачного).

Заснована як навчальний заклад з німецькою мовою навчання (міністерське розпорядження від 11 вересня 1848 року № 5843). Іван Пулюй разом з братами Олександром та Володимиром Барвінськими під час навчання у цій гімназії стали співзасновниками та активними діячами таємного товариства української молоді "Громада".

Львівський греко-католицький митрополит Михайло (Левицький) добився появи 31 липня 1851 року цісарського вердикту, на основі якого у державних гімназіях у Львові, Самборі, Перемишлі, Станіславові, Тернополі і Бережанах ввели викладання релігії українською мовою.

У 1884 році гімназія стала називатись вищою. Після окупації Польщею ЗУНР викладовою мовою надалі була польська. Принаймні з 1925 року називалась Державна гімназія № 1 імені Вінцента Поля, який навчався в Тернопільській гімназії єзуїтів. Під час нацистської окупації тут діяв військовий шпиталь для німецьких солдатів. Будинок гімназії зруйнований під час боїв за місто у 1944 році.

Нагадуємо, що у Тернополі планують відновити підземний храм.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.