СБУ затримало причетних до вибуху біля «Цвинтаря орлят» у Львові

Днями працівники Служби безпеки України затримали двох виконавців вибуху поблизу польського «Меморіалу Орлят» на Личаківському кладовищі у Львові, які також підпалили польський туристичний автобус.

Про це, як повідомляє "POLUKR.net" з посиланням на прес-центр СБУ.

 Меморіал орлят. Фото: POLUKR. net / Андрій Поліковський

"За наявною інформацією, фінансування терактів здійснювало оточення біглого екс-президента під кураторством російських спецслужб", – заявив очільник СБУ.

За словами Василя Грицака, нещодавно СБУ викрила організоване угруповання, яке за вказівкою з Росії здійснило акти вандалізму щодо об’єктів національно-культурної спадщини національних меншин у різних регіонах України.

Нагадуємо, що ввечері 13 березня на території Личаківського цвинтаря у Львові пролунав вибух на клумбі одного з полів кладовища. Вибухнув невідомий предмет, який хтось закинув на територію через огорожу.

За інформацією Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Львівській області, вибух стався у старій частині Личаківського цвинтаря – неподалік польського військового меморіалу відомого як Меморіал орлят ("Цвинтар орлят").

Водночас, слід зазначити, що Україна завжди оперативно реагує на такі прояви вандалізму. Ведуться розслідування, затримуються злочинці, а всі меморіали відновлюються.

На жаль, немає повідомлень про подібні затримання чи хоча б розслідування актів вандалізму над українськими пам’ятниками в Польщі, а це за 2014-2017 роки – 17 випадків!

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.