У Прилуках відкрили меморіальну дошку Андрію Лівицькому

5 квітня на будівлі гімназії ім. Г. Вороного № 1 було відкрито меморіальну дошку Президенту УНР в екзилі.

Про це повідомляє військово-історичний клуб "Повстанець" у мережі Facebook.

Фото: Татьяна Зоц 

Дошка встановлена за ініціативи Віктора Моренця та Прилуцького краєзнавчого музею ім. В. І. Маслова на будівлі гімназії, де з 1888 по 1892 рік навчався А. Лівицький.

Виготовлена дошка завдяки ГО "ПАРТІОТ ПРИЛУКИ" в особі Олександра Дуденка.

Довідково. Під час Української революції Андрій Лівицький займав одні з ключових посад в уряді УНР. Насамперед, в січні 1919 року він брав участь в організації та роботі Трудового конгресу, який мав визначити основні віхи розвитку держави, обіймав посади міністра внутрішніх справ, юстиції, заступника голови Ради народних міністрів УНР.

У вересні 1919 року Андрій Лівицький став міністром закордонних справ. В жовтні 1920 року – очолив уряд УНР. У 1926-1954 рр. – Президент УНР в екзилі.

Нагадуємо, що у лютому на Луганщині відкрили меморіальну дошку підполковнику Армії УНР.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.