16 квітня 1918

АНОНС: Лекція «Весна 1918 року у боротьбі за Запоріжжя»

Історик розповість про те, як українські війська звільняли місто від більшовиків весною 1918 року.

 

У квітні 1918 року, в Олександрівську, теперішньому Запоріжжі, фактично відбулося перше, неофіційне проголошення соборності українських земель.

Тоді Запорозький Корпус збройних сил Центральної Ради та легіон Січових Стрільців одночасно звільнили місто від більшовиків і провели перший в історії модерної України об’єднаний військовий парад.

Де і як проходили перші бої між українськими військами і більшовиками в кінці 1917 року?

Як жило місто під час перебування в ньому Січових стрільців і бійців Кримської групи Армії УНР. Як і де відбувалося відродження українського товариства "Просвіта"? Де проходив об’єднаний парад Запорізького корпусу і Січових стрільців і чому площа в старій частині міста носить назву Свободи?

Про це і ще багато маловідомих, але цікавих фактів з історії міста тих часів можна дізнатися під час лекції.

Лектор: Юрій Щур – кандидат історичних наук, дослідник українського національно-визвольного руху в Запоріжжі, директор Запорізького науково-дослідного центру "Спадщина".

Час: 5 квітня, четвер, 18:30.

Місце: Книгарня "Є", м. Запоріжжя, пр. Соборний, 137.

Контакт: (094) 885 3903

Вхід вільний.

Читайте також

Українська весна 1918 року на Запоріжжі: боротьба за Олександрівськ

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.