16 квітня 1918

АНОНС: Лекція «Весна 1918 року у боротьбі за Запоріжжя»

Історик розповість про те, як українські війська звільняли місто від більшовиків весною 1918 року.

 

У квітні 1918 року, в Олександрівську, теперішньому Запоріжжі, фактично відбулося перше, неофіційне проголошення соборності українських земель.

Тоді Запорозький Корпус збройних сил Центральної Ради та легіон Січових Стрільців одночасно звільнили місто від більшовиків і провели перший в історії модерної України об’єднаний військовий парад.

Де і як проходили перші бої між українськими військами і більшовиками в кінці 1917 року?

Як жило місто під час перебування в ньому Січових стрільців і бійців Кримської групи Армії УНР. Як і де відбувалося відродження українського товариства "Просвіта"? Де проходив об’єднаний парад Запорізького корпусу і Січових стрільців і чому площа в старій частині міста носить назву Свободи?

Про це і ще багато маловідомих, але цікавих фактів з історії міста тих часів можна дізнатися під час лекції.

Лектор: Юрій Щур – кандидат історичних наук, дослідник українського національно-визвольного руху в Запоріжжі, директор Запорізького науково-дослідного центру "Спадщина".

Час: 5 квітня, четвер, 18:30.

Місце: Книгарня "Є", м. Запоріжжя, пр. Соборний, 137.

Контакт: (094) 885 3903

Вхід вільний.

Читайте також

Українська весна 1918 року на Запоріжжі: боротьба за Олександрівськ

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.