Український вимір на грошах Придністров’я. ФОТО

Що ж спільного між грошима невизнаного Придністров'я та величними постатями української історії?

Про це розповідає Ярослав Коретчук, директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери для "Бліц-інфо".

"Думаю багато хто з українців чув про самопроголошену Придністровську Молдавську республіку, яку часто називають просто Придністров’я. Але що ж може пов’язувати невизнану республіку з Україною? Напевне треба поглянути на гроші Придністров’я і зрозуміти". – пише Я. Коретчук

Придністровську Молдавську республіку було проголошено 25 серпня 1991 р., як і будь якій країні її були потрібні свої гроші. Тож спочатку нова країна використовувала старі радянські банкноти тільки на них клеїлась марка із номіналом.

Але уже в 1994 р. в республіці з’являється власна валюта – придністровський рубль. Саме в цій серії на банкноті у 50000 рублів з’являється портрет гетьмана Богдана Хмельницького.

 Фото: "Бліц-інфо"

На початку 2001 року в обіг були випущені придністровські рублі нового зразку, які обмінювались на рублі зразку 1994 року у співвідношенні 1 : 100 000. Тож купюра з Богданом Хмельницьким зникає з обігу. Водночас у новій серії на купюрі номіналом у 50 рублів зображено портрет Тараса Шевченка.

 Фото: "Бліц-інфо"

Також українська тематика є присутньою на кількох пам'ятних монетах Придністров'я. Так в серії "Придністров'я - край козацький" 2006-2007 рр. можна побачити монети номіналом в 100 рублів, з портретами отаманів Чорноморського війська, як тих, що командували нащадками запорізьких козаків в Придністров'ї (Сидір Білий, Захарій Чепіга), так і на Кубані (Антін Головатий, Яків Кухаренко).

В серії "Легенди і казки народів Придністров'я" 2006 р. є монета в 100 рублів, що присвячена Івасику-Телесику, з написом українською, правда з помилками.

"Українська тема не є чимось дивним, адже 28,8 % населення ПМР складають українці, тож навіть проросійська влада Придністров’я змушена враховувати цей фактор. В тому числі і щодо грошей" - підсумовує директор музею.

Читайте також:

Гроші революції. Хто, коли і як надрукував перші гроші республіки

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.