Спецпроект

Кабмін заклав капсулу ІІ черги будівництва Меморіалу Голодомору

Рішення про будівництво ІІ черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» схвалене Урядом в рамках відзначення 85-х роковин страшної трагедії.

Про це повідомляє УІНП з посиланням на Урядовий портал.

 Володимир Гройсман. Фото: Урядовий портал

Під час заходу 3 квітня прем'єр-міністр Володимир Гройсман підкреслив, що "Розбудова Музею – це великий проект, який передбачає будівельні роботи, продовження досліджень, формування великої експозиції, яка розповість всьому світу про те, "що приховували десятиліттями".

Реалізація таких проектів – справа честі, духовності, шани до історії. Це наш фундамент", - сказав Глава Уряду.

За задумом архітекторів, друга черга меморіального комплексу буде "захована" у Дніпровський схил, який наразі укріплюється. Це не змінить ландшафту і збереже ідею музею – як свічки пам'яті. Проект вже погоджено ЮНЕСКО.

Також уже схвалено ескізний проект реконструкції музею кошторисною вартістю близько 772 млн грн.

Спектр запланованих у рамках вшанування заходів – вельми широкий. Він враховує активізацію роботи з міжнародною спільнотою щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Проведення великих виставок і зустрічей – з метою доведення світу масштабів трагедії та Міжнародного форуму, присвяченого 85-м роковинам Голодомору у листопаді поточного року.

Нагадуємо, що у лютому в Австралійський парламент внесли пропозицію вшанувати 85-ті роковини Голодомору.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.