Червоно-чорний прапор поряд із синьо-жовтим на свята – законопроект

У Верховній Раді зареєстровано законопроект №8207 "Про прапор національної гідності", який регулює використання поряд з державними символами України червоно-чорного прапора.

Про це повідомляє "Оbozrevatel".

 Фото: Громадське телебачення

Відповідний законопроект був поданий в Раду десятьма народними депутатами – представниками "Свободи", "Радикальної партії" і позафракційними.

Законопроект передбачає, що прапор національної гідності встановлюється: на будівлях державних органів України, як центральних, так і місцевих, а також на будівлях органів місцевого самоврядування - в наступні дні:

22 січня (День Незалежності і Соборності України);

20 лютого (День Героїв Небесної сотні);

14 березня (День українського добровольця);

21 травня (День пам'яті жертв політичних репресій);

23 травня (День Героїв);

28 червня (День Конституції України);

24 серпня (День Незалежності України);

14 жовтня (День захисника України й день створення Української повстанської армії);

6 грудня (День Збройних Сил України).

Читайте також:

Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про "перевернутий" прапор

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.