Майя тримали тварин у неволі заради проведення ритуалів. ФОТО

Археологи знайшли докази того, що люди в Центральній Америці тримали тварин у неволі та торгували ними понад 2300 років тому. Це на кілька століть раніше, ніж вважалося.

Про це пише "Science Ukraine".

 Найдавніша з відомих обсерваторій майя знаходиться у Сейбалі. Фото: Authenticmaya~commonswiki

Саме такі результати було отримано під час розкопок стародавнього міста майя – Сейбаль, що знаходиться на теренах сучасної Гватемали. Це місто відоме як важливий культурний та один з найбільших церемоніальних центрів майя. Під час його розкопок були знайдені рештки двох собак віком від 400 до 300 р. до Р.Х.

Походження собак

Ешлі Шарп зі Смітсонівського тропічного дослідницького інституту в Бальбоа, Панама, та її колеги провели аналіз ізотопів стронцію, оксигену, нітрогену та карбону у емалі зубів собак. Він показав, що один пес походить з Гватемальського високогір’я, яке віддалене на понад 100 кілометрів від місця знахідки.

Інший собака також не був місцевим, але потрапив до Сейбаля зі значно ближчих передгір’їв.

 Археолог Ешлі Шарп тримає рештки кісток передньої та задньої лапи собаки, знайдені у Себайлі, Гватемала. Фото: STRI

Ритуальне одомашнення та ягуар у неволі

Команда вчених також дослідила залишки великого дикого представника котячих. Найімовірніше, це був ягуар. Вчені з’ясували, що тварина харчувалась здобиччю, яка споживала багато кукурудзи. Це означає, що ягуар зростав у неволі.

 Рештки одомашнених тварин були знайдені в церемоніальному ядрі міста. Фото: Sébastian Homberger

Розташування решток тварин вказує на те, що їх тримали з церемоніальною метою. На відміну від інших регіонів світу, де інтенсивне одомашнення тварин здійснювалось заради практичного захисту поселень від інших видів тварин, в Мезоамериці торгівля ними була пов’язана з соціально-політичними та культурними аспектами людської діяльності.

Нагадуємо, що нещодавно харківському досліднику майя встановили пам’ятник у Мексиці.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.