АНОНС: Виставка "Слово, обірване у Биківні"

У Києві відкриється виставка про знищених радянською владою українських письменників.

Виставка розповідає про долі 28 представників покоління "Розстріляного відродження", знищених упродовж 1937 – 1940 років у в’язницях НКВД УРСР у Києві та похованих на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

 

У Биківні знайшли свій останній спочинок письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Володимир Ярошенко, Андрій Михайлюк, Микола Борисов, Вероніка Черняхівська, Іван Маловічко, Мирослава Сопілка, Яків Водяний та інші.

Використані у виставці матеріали з архівно-кримінальних справ та інші документи особистого характеру стисло відтворюють біографії митців, а також інформують про те, яким чином комуністична тоталітарна система виокремлювала жертв і змушувала їх визнавати абсурдні звинувачення.

"Слово обірване у Биківні" - це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" та Українського незалежного видавництва "Смолоскип".

22 березня, четвер, 16.00

Місце: Музей книги і друкарства України, м.Київ, вул. Лаврська,9, корпус 9 (на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника)

Виставка експонуватиметься до 22 квітня 2018 року щодня, крім вівторка, з 10.00 до 17.00.

Вхід платний

Нагадуємо, що у січні вийшла книга "Великий терор на Чернігівщині (20-30-ті роки XX століття)"

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.