Науковці НАН випустили науково-популярну книгу про "Таємні обличчя масонства"

У видавництві "Арій" вийшла друком книга "Таємні обличчя масонства".

Про це повідомляє Інституту історії України НАН України на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Книгу написали співробітники Інституту: кандидат історичних наук Оксана Крижановська та доктори історичних наук, професори Олександр Гуржій та Олександр Реєнт.

 

Як сказано в анотації, в книзі в науково-популярній формі висвітлено основні етапи розвитку (а часом і занепаду) масонства як світового явища. Виявлено й охарактеризовано головні постаті "братства".

Значну увагу приділено масонству в Україні, особливо його участі в національно-визвольних змаганнях другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Певною мірою відображено становище організації в сучасних умовах.

 

Автори видання розраховують на широке коло читачів, а передусім тих, хто цікавиться історією таємних організацій у світі.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.