У польський меморіал на Личакові у Львові кинули гранату

13 березня, близько 21:40 пролунав вибух на Личаківському цвинтарі у Львові.

Вибух стався біля польського Меморіалу орлят, повідомляє "Збруч" із посиланнм на департамент із питань цивільного захисту Львівської ОДА.

Вибуховий предмет кинула невідома особ. Імовірно, це була граната РГД-5. У результаті вибуху утворилася вирва діаметром 20 см, постраждалих осіб немає, споруди меморіалу ушкоджень не отримали.

На місці події майже до ранку працювали слідчо-оперативні групи Нацполіції, СБУ й рятувальників.

Відомості за цим фактом внесені в єдиний реєстр досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 ("хуліганство") КК України. Санкція статті передбачає покарання – позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Проводяться слідчі дії, правоохоронці встановлюють осіб, причетних до скоєння злочин.

Акт вандалізму засудив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

"Кожна людина заслуговує на людську шану. Два тижні тому я був на Личаківському кладовищі та поклав квіти до Меморіалу львівських орлят. Категорично засуджую акт вандалізму, вчинений цієї ночі поблизу Меморіалу", - написав Клімкін у своєму Twitter’і.

Напередодні стало відомо, що польська влада вирішила відмовитись від реконструкції Меморіалу орлят через напружені стосунки з Україною і провести лише косметичний ремонт на об’єкті.

Нагадаємо, львівськими орлятами в Польщі називають юнаків-добровольців, які билися за Львів з українцями (1918-1919) та більшовиками (1920). Меморіал є частиною Цвинтаря оборонців Львова, який розташовується на території Личаківського кладовища.

Спроруждення меморіалу тривало в 1926-1939 роках, за часів радянської влади поховання були зруйновані. Реконструйований меморіал відкрили 2005 року. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.