Рада підтримала законопроект про реабілітацію жертв комунізму

Народні депутати підтримали законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (№ 6574 від 09.06.2017).

Ухвалення цього законопроекту знімає тавро з борців за незалежність України, які до сьогодні вважались злочинцями. 

 Для збільшення натисніть тут.

За це проголосували 237 народних обранців.

"Ухвалення цього законопроекту відновлює справедливість – адже він знімає тавро "ворогів народу", "вбивць", "шпигунів", "диверсантів" з тих людей, які боролись за незалежність України. Цими змінами Україна нарешті дає можливість відновити справедливість морального характеру перед тими, хто боровся за незалежність.

Законопроект про реабілітацію жертв комуністичного тоталітарного режиму є логічним продовженням декомунізації та переосмисленням нашого минулого. Це важливі висновки, які ми усі маємо зробити для того, щоб будувати нове майбутнє України – з власною історією та героями", - коментує рішення народних обранців Перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

Зокрема Аліна Шпак акцентувала, що вводиться категорія потерпілих від репресій - родичів  людини, яка була репресована комуністичним режимом.

Також, запропонована нова процедура реабілітації, що максимально враховуватиме усі обставини здійснення репресії проти конкретної особи - це регіональні комісії з реабілітації при обласних державних адміністраціях, які збиратимуть документи.

Спершу комісії збираютимуть документи. Далі відбуваєтиметься попередній розгляд та передача пакету документів та пропозицій до Національної комісії з реабілітації. Відтак Національна комісія з реабілітації при Українському інституті національної пам’яті розглядатиме отримані матеріали та прийматиме рішення про реабілітацію.

Проект закону розроблено Українським інститутом національної пам’яті, народними депутатами України та громадськістю.

ДОВІДКА:

Проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" 11 липня 2017 р. був прийнятий Верховною Радою України у першому читанні.

26 лютого 2018 року Комітет Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю за результатами розгляду та опрацювання правок народних депутатів України рекомендував ухвалити законопроект у другому читанні та в цілому

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.