Рада підтримала законопроект про реабілітацію жертв комунізму

Народні депутати підтримали законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (№ 6574 від 09.06.2017).

Ухвалення цього законопроекту знімає тавро з борців за незалежність України, які до сьогодні вважались злочинцями. 

 Для збільшення натисніть тут.

За це проголосували 237 народних обранців.

"Ухвалення цього законопроекту відновлює справедливість – адже він знімає тавро "ворогів народу", "вбивць", "шпигунів", "диверсантів" з тих людей, які боролись за незалежність України. Цими змінами Україна нарешті дає можливість відновити справедливість морального характеру перед тими, хто боровся за незалежність.

Законопроект про реабілітацію жертв комуністичного тоталітарного режиму є логічним продовженням декомунізації та переосмисленням нашого минулого. Це важливі висновки, які ми усі маємо зробити для того, щоб будувати нове майбутнє України – з власною історією та героями", - коментує рішення народних обранців Перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

Зокрема Аліна Шпак акцентувала, що вводиться категорія потерпілих від репресій - родичів  людини, яка була репресована комуністичним режимом.

Також, запропонована нова процедура реабілітації, що максимально враховуватиме усі обставини здійснення репресії проти конкретної особи - це регіональні комісії з реабілітації при обласних державних адміністраціях, які збиратимуть документи.

Спершу комісії збираютимуть документи. Далі відбуваєтиметься попередній розгляд та передача пакету документів та пропозицій до Національної комісії з реабілітації. Відтак Національна комісія з реабілітації при Українському інституті національної пам’яті розглядатиме отримані матеріали та прийматиме рішення про реабілітацію.

Проект закону розроблено Українським інститутом національної пам’яті, народними депутатами України та громадськістю.

ДОВІДКА:

Проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" 11 липня 2017 р. був прийнятий Верховною Радою України у першому читанні.

26 лютого 2018 року Комітет Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю за результатами розгляду та опрацювання правок народних депутатів України рекомендував ухвалити законопроект у другому читанні та в цілому

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.