В Австралії знайшли 132-річну пляшку з запискою. ФОТО

Найдавнішу відому світові записку у пляшці знайшли на узбережжі Західної Австралії.

132 роки тому в Індійському океані за 950 км від узбережжя за капітан німецького судна викинув її за борт, повідомляє "Українська правда. Життя" з посиланням на Західно-Австралійський музей.

Раніше рекорд Гіннеса за найдавніше повідомлення у пляшці склав 108 років між тим, як його відправили та тим, як його знайшли.

 132 роки тому в Індійському океані за 950 км від узбережжя за капітан німецького судна викинув цю пляшку за борт

Пляшку із запискою викинули в Індійський океан 12 червня 1886 року з німецького вітрильного судна Паула.

У той час моряки проводили довгостроковий океанографічний експеримент, щоб краще зрозуміти глобальні океанські течії та знайти більш швидкі та ефективні судноплавні маршрути.

Пляшку знайшла Тоня Іллман біля застряглої у м'якому піску машини свого сина.

 Пляшку знайшла Тоня Іллман

"Я побачила як щось стирчить із піску, коли гуляла з подругою по дюнах, і підійшла ближче роздивитися, – розповідає жінка.

Це була чудова стара пляшка, тому я підібрала її, думаючи, що вона гарно виглядатиме у моїй книжковій шафі".

Записку, яку Тоні виявила, коли витрушувала із пляшки пісок, була вогкою, туго згорнутою та перев'язаною ниткою.

Іллмани забрали її додому, висушили і коли відкрили, побачили, що це – друкована форма на німецькій мові, а на ній щось написано дуже слабким почерком.

Чоловік Тоні провів деякий час, досліджуючи записку в інтернеті, та виявив, що вона є частиною офіційного експерименту.

"Після копання в інтернеті ми змогли визначити дату, координати, назву судна і напрямок подорожі (з Кардіффу, що в Уельсі, в Макассар, що у Східній Індії, зараз Індонезія)", – каже Кім Іллман.

Записка була друкованою формою німецькою мовою 

Але цього подружжю було не достатньо. Вони хотіли знати, ця знахідка є історично значущою, чи просто дуже винахідливим розіграшем.

Тому подружжя принесло свою знахідку до Західно-австралійського музею.

 Документ заповнений дуже слабким почерком

Початкові дослідження встановили, що у пляшці був нідерландський джин середини-кінця ХІХ століття, папір відповідав недорогому паперу ХІХ століття, а німецький корабель Паула дійсно йшов із Кардіффа в Макассар в 1886 році.  

Пізніше в архівах Німеччини дослідники знайшли оригінальний Метеорологічний журнал судна Паула. 12 червня 1886 у ньому капітан судна року зробив запис. Дата та координати точно відповідають тим, які вказані у записці.

В архівах Німеччини дослідники знайшли оригінальний Метеорологічний журнал судна Паула

Порівняння рукописного повідомлення про пляшку у Метеорологічному журналі показує, що рукопис ідентичний за стилем курсиву, нахилом, шрифтом, інтервалом, стилем нумерації, що і на записці, написаній рукою капітана.

Цих доказів було достатньо для того, щоб визнати знахідку історично автентичною.

Кім і Тоня Іллман віддали пляшку та записку в Західно-австралійський музей.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.