Польське МЗС закликає українську владу засудити львівський марш

МЗС Польщі занепокоєне антипольським маршем у Львові і сподівається, що українська влада відмежується від поглядів його організаторів.

Про це йдеться в офіційній заяві польського відомства, передає "Європейська правда".

"Міністерство закордонних справ Польщі з стурбованістю відзначило хід демонстрації, організованої Національним корпусом під гаслами "Львів не для польських панів" та "Кому належить Львів", – йдеться у заяві.

Про свою стурбованість відомство дипломатичними каналами повідомило українській стороні.

"МЗС також висловлює занепокоєння з приводу загострення тону заяв деяких політичних кіл України щодо Польщі та поляків. У цьому контексті міністерство висловлює надію на те, що українська влада відмежується від поглядів, представлених організаторами маршу у Львові та пов'язаними з ними колами", – заявили у польському відомстві.

В МЗС Польщі наголошують, що подібні акції здатні призвести до непотрібної напруженості між громадянами обох держав.

"Міністерство закордонних справ ще раз підкреслює свою готовність до подальшого діалогу з правових питань, що витікають з минулого", – йдеться у заяві.

Раніше заступник міністра закордонних справ Бартош Ціхоцький заявив, що Україна відплатила за газ маршем "Львів не для польських панів".

Як відомо, 4 березня праворадикали провели у Львові смолоскипний марш під гаслом "Місто Львів – не для польських панів". Учасники маршу заявили, що хотіли показати, що "Львів є бандерівський", одночасно критикуючи польський закон про Інститут нацпам'яті.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.