У Києві викрали бюст Лесі Українки з фасаду її музею

Цинічно, вночі - коментують в музею.

Як повідомляє "Громадське", про це інформує прес-служба Музею видатних діячів української культури у Facebook.

 

"3 березня, вночі, було цинічно вкрадено бюст Лесі Українки з пам’ятною дошкою, який вже понад 40 років прикрашав і виділяв меморіальний будинок в Києві по вул. Саксаганського, 97. Тут з 1899 по 1909 мешкала Леся Українка та її родина, а з 1960 р. працює музей поетеси", - йдеться у повідомленні.

Правоохоронці відкрили за цим фактом кримінальне провадження.

Вкрадений бюст письменниці та пам’ятна дошка унікальні в своєму роді. Вони виконані з бронзи та складають єдину композицію.

Ця скульптурна композиція була встановлена в 1971 р. до 100-ліття від дня народження письменниці.

Автори роботи — скульптор Галина Кальченко та архітектор Анатолій Ігнащенко — знані митці, народні художники України та лауреати Національної премії імені Тараса Шевченка.

 

Тепер на фасаді меморіального будинку залишилися шматки арматури й отвори, де було надійне кріплення, що тримало важку конструкцію.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.