Спецпроект

В Австралійський парламент внесли пропозицію вшанувати 85-ті роковини Голодомору

26 лютого 2018 року в Палату Представників парламенту Австралії внесли пропозицію визнати 85-ті роковини Голодомору 1932—1933 років в Україні.

Пропозицію вніс голова парламентської групи австралійсько-української дружби Кріс Крютер (Chris Crewther), депутат від округу Данклі. Його підтримав Стів Айрон (Steve Iron), депутат від округу Свон.

Вони докладно розповіли про жахіття штучно організованого Сталіним голоду, внаслідок якого загинуло кілька мільйонів жінок, дітей і чоловіків. Пропозиція затверджує 85-ті роковини Голодомору, засуджує дії Сталіна, підтверджує дискусію в парламенті Австралії про Голодомор як геноцид і віддає шану загиблим і тим, хто вижили під час Голодомору й оселилися в Австралії.

Пропозиція також підтримала гасло міжнародної спільноти "Україна пам’ятає – світ визнає" та проведення міжнародних пам’ятних заходів у 2018 році.

"Союз українських організацій в Австралії та Світовий конгрес українців аплодують містеру Крютеру за те, що він порушив це питання, та дякують містеру Стіву Айрону за підтримку", – говорить Стефан Романів, голова СУОА та міжнародний голова Комітету СКУ з визнання Голодомору геноцидом.

"Український народ постраждав неймовірно. Людські втрати були катастрофічними. Останні оцінки припускають, що внаслідок політики радянської влади померло до 7,4 млн осіб. Ті, хто вижив у цьому голоді, намагалися розповісти свої історії світові.

На жаль, цей злочин пізніше систематично приховували в Радянському Союзі. Навіть згадки про голод каралися тяжкою працею, а за звинувачення на адресу влади передбачалася смертна кара. Це навіть поширювалося на тих урядовців, які просто намагалися виконувати свою роботу. Багато з них були страчені просто за те, що вони звітували радянському урядові про кількість населення", — заявив Крютер у парламенті.

Стів Айрон додав: "Я виступаю на підтримку пропозиції, поданої членом парламенту від Данклі щодо українського Голодомору. Я твердо переконаний, що ті, хто не вміє чи не хоче пам’ятати минуле, приречені його повторювати.

Ми повинні пам’ятати біль та страждання, спричинені такими подіями, та шанувати тих, хто втратив життя. Ми повинні визнавати важливість таких темних сторінок у нашій людській історії, щоб гарантувати неможливість повторення таких злочинів проти людяності. Я дякую депутатові від Данклі та іншим промовцям, які виступили за те, щоб нагадати Палаті про важливість Голодомору".

"Підвищення знань про Голодомор в парламенті Австралії та парламентах інших країн світу є першочерговим завданням. Такі темні епізоди історії, як Голодомор, повинні називатися своїм іменем – геноцид. Старанна робота, поширення знань та спростування брехні Сталіна та його співучасників, як от Волтер Дьюранті, який працював журналістом "Нью-Йорк Таймс" та брехав про те, що голоду немає, допоможуть убезпечитися від того, щоб ці трагічні події ніколи більше не повторяться", — сказав пан Романів.

СУОА та СКУ співпрацюватимуть із парламентською групою австралійсько-української дружби над низкою проектів протягом 2018 року на відзначення 85-х роковин Голодомору.

"СУОА та СКУ закликають прем’єр-міністра Австралії прийняти майбутнє запрошення від президента Порошенка відвідати міжнародні пропам’ятні заходи, які відбуватимуться в Києві 23 листопада 2018 року", — закликав пан Романів.

Повний текст пропозиції Кріса Крютера

"Я висуваю пропозицію, що ця Палата:

1)     зазначає, що триває підготовка до вшанування 85-х роковин Голодомору на відзначення штучного голоду в Україні, спричиненого умисними діями комуністичної влади Радянського Союзу на чолі з Йосипом Сталіним;

2)     нагадує, що за оцінками біля семи мільйонів українців були заморені голодом лише в 1932—1933 роках внаслідок політики Сталіна;

3)     засуджує ці дії, спрямовані на знищення національних, культурних, релігійних і демократичних прагнень українського народу;

4)     засуджує всі подібні дії під час ХХ століття як найвищі прояви расової, етнічної чи релігійної ворожнечі та насильства;

5)     вшановує пам’ять тих, хто втратив життя під час Голодомору;

6)     долучається до спільноти австралійських українців та міжнародної спільноти у вшануванні цього трагічного рубежу під гаслом "Україна пам’ятає – світ визнає";

7)     визнає важливість пам’ятати та робити висновки з таких темних сторінок людської історії, щоб унеможливити повторення цих злочинів проти людяності; і

8)     віддає данину поваги австралійським українцям, які пережили цю трагедію та розповіли свої жахливі історії".

Стенограми виступів Крютера і Айрона англійською мовою можна прочитати тут і тут.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.