АНОНС: Нову карту України часів Центральної Ради презентують у Києві

6 березня в Музеї Української революції 1917–1921 років представлять карту України часів Центральної Ради.

ТОВ "Українська Картографічна Група" започаткувала серію видань, присвячених подіям Української революції 1917–1921 років. Перше серед них – карта "Українська Центральна Рада", що висвітлює час від початку революції в березні 1917 року до Гетьманського перевороту у квітні 1918-го.

Видання містить основну та вісім додаткових карт, численні оригінальні ілюстрації (серед них перші українські гроші і марки) та багату текстову інформацію. Завдяки долученню до проекту провідних науковців з даної проблематики, Інституту історії України НАН України видання відповідає найновішим здобуткам історичної науки. 

 

На карті показано території Української Народної Республіки та землі, на які вона претендувала, висвітлено основні події українського національного руху, включно з Далеким Сходом, зображено задекларований адміністративно-територіальний поділ України на землі. Подано карту Києва з розміщенням перших українських державних установ 1917–1918 років.

На лицевій стороні вміщено також карти, що відображають передумови створення УНР: "Українські землі у складі двох імперій" та "Українські землі у роки Першої світової війни". На звороті подано хронологію подій і розкрито такі теми як "Політичні сили", "Національний конгрес", "Третій універсал", "Четвертий універсал", "Персоналії", "Культура та освіта", "Створення армії", "Перша російсько (більшовицько) – українська війна" та "Міжнародні відносини". Три останні доповнені картами.

Тут також вміщено оригінальну рукописну карту УНР 1918 року. Наступною в серії планується видання карти "Українська Держава (Гетьманат)".

6 березня, вівторок, 16.00

Місце: Музей Української революції 1917–1921 років (Київ, вул. Володимирська, 57).

Вхід вільний.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.