23 лютого 1918

На Чернігівщині відкрили меморіальну дошку Номану Челебіджіхану

На залізничному вокзалі у місті Ічня встановили меморіальну дошку на честь кримськотатарського лідера, першого муфтія мусульман Криму, Литви, Польщі і Білорусі Номана Челебіджіхана.

Про це повідомляє Укрінформ, з посиланням на Facebook-сторінку першого заступника міністра інформаційної політики Еміне Джапарової.

 Пам’ятна дошка на честь Номана Челебіджіхана. Фото: facebook.com/edzhaparova

"100 років назад – 23 лютого 1918 р. закатували та вбили лідера кримських татар Номана Челебіджіхана, муфтія кримських татар, духовного та політичного лідера. Сьогодні в Ічні встановлено пам’ятну дошку на честь автора гімну мого народу – Номана Челебіджіхана", - йдеться у повідомленні.

Заступник міністра пояснила, що пам'ять кримськотатарського лідера вшанували саме тут, тому що Челебіджіхан кілька разів зупинявся на залізничному вокзалі Ічні по дорозі в Петербург на навчання.

Джапарова зазначила, що український та кримськотатарський народи мають багато спільного в своїй історії. Є численні приклади співпраці, взаємодопомоги та спільної боротьби за свободу.

Перекопський мурза Тугай-бей загинув під Берестечком, допомагаючи українцям виборювати свободу, під Конотопом було спільними зусиллями здобуто перемогу над ворогом обох народів – над російськими загарбниками.

Підполковник армії УНР Алі-бей Булатуков проливав свою кров у боях за незалежність України в часи Визвольних змагань 1917-1921 років.

Ініціатором встановлення пам’ятної дошки став вчений, дослідник, історик, перекладач Юрій Косенко.

Нагадуємо, що нещодавно на Донбасі встановили меморіальну дошку сотнику Армії УНР.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.