23 лютого 1918

На Чернігівщині відкрили меморіальну дошку Номану Челебіджіхану

На залізничному вокзалі у місті Ічня встановили меморіальну дошку на честь кримськотатарського лідера, першого муфтія мусульман Криму, Литви, Польщі і Білорусі Номана Челебіджіхана.

Про це повідомляє Укрінформ, з посиланням на Facebook-сторінку першого заступника міністра інформаційної політики Еміне Джапарової.

 Пам’ятна дошка на честь Номана Челебіджіхана. Фото: facebook.com/edzhaparova

"100 років назад – 23 лютого 1918 р. закатували та вбили лідера кримських татар Номана Челебіджіхана, муфтія кримських татар, духовного та політичного лідера. Сьогодні в Ічні встановлено пам’ятну дошку на честь автора гімну мого народу – Номана Челебіджіхана", - йдеться у повідомленні.

Заступник міністра пояснила, що пам'ять кримськотатарського лідера вшанували саме тут, тому що Челебіджіхан кілька разів зупинявся на залізничному вокзалі Ічні по дорозі в Петербург на навчання.

Джапарова зазначила, що український та кримськотатарський народи мають багато спільного в своїй історії. Є численні приклади співпраці, взаємодопомоги та спільної боротьби за свободу.

Перекопський мурза Тугай-бей загинув під Берестечком, допомагаючи українцям виборювати свободу, під Конотопом було спільними зусиллями здобуто перемогу над ворогом обох народів – над російськими загарбниками.

Підполковник армії УНР Алі-бей Булатуков проливав свою кров у боях за незалежність України в часи Визвольних змагань 1917-1921 років.

Ініціатором встановлення пам’ятної дошки став вчений, дослідник, історик, перекладач Юрій Косенко.

Нагадуємо, що нещодавно на Донбасі встановили меморіальну дошку сотнику Армії УНР.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.