23 лютого 1918

На Чернігівщині відкрили меморіальну дошку Номану Челебіджіхану

На залізничному вокзалі у місті Ічня встановили меморіальну дошку на честь кримськотатарського лідера, першого муфтія мусульман Криму, Литви, Польщі і Білорусі Номана Челебіджіхана.

Про це повідомляє Укрінформ, з посиланням на Facebook-сторінку першого заступника міністра інформаційної політики Еміне Джапарової.

 Пам’ятна дошка на честь Номана Челебіджіхана. Фото: facebook.com/edzhaparova

"100 років назад – 23 лютого 1918 р. закатували та вбили лідера кримських татар Номана Челебіджіхана, муфтія кримських татар, духовного та політичного лідера. Сьогодні в Ічні встановлено пам’ятну дошку на честь автора гімну мого народу – Номана Челебіджіхана", - йдеться у повідомленні.

Заступник міністра пояснила, що пам'ять кримськотатарського лідера вшанували саме тут, тому що Челебіджіхан кілька разів зупинявся на залізничному вокзалі Ічні по дорозі в Петербург на навчання.

Джапарова зазначила, що український та кримськотатарський народи мають багато спільного в своїй історії. Є численні приклади співпраці, взаємодопомоги та спільної боротьби за свободу.

Перекопський мурза Тугай-бей загинув під Берестечком, допомагаючи українцям виборювати свободу, під Конотопом було спільними зусиллями здобуто перемогу над ворогом обох народів – над російськими загарбниками.

Підполковник армії УНР Алі-бей Булатуков проливав свою кров у боях за незалежність України в часи Визвольних змагань 1917-1921 років.

Ініціатором встановлення пам’ятної дошки став вчений, дослідник, історик, перекладач Юрій Косенко.

Нагадуємо, що нещодавно на Донбасі встановили меморіальну дошку сотнику Армії УНР.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.