Перше генконсульство УНР: Клімкін відкрив меморіальну дошку у Мюнхені

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Мюнхені урочисто відкрив меморіальну дошку на будівлі, в якій століття тому розміщувалося Генеральне консульство УНР – перше українське Генеральне консульство за кордоном.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу у Німеччині.

 Фото: Укрінформ

На церемонії Клімкін нагадав, що нещодавно відзначалося 100-річчя української дипломатії, і зазначив: "Я не вірю в символізм дат, я вірю в тих людей, які їх створюють".

Керівник МЗС назвав Мюнхен "трошки українським містом", оскільки тут жило і працювало багато українців. Вони, зокрема, започаткували Український вільний університет.

Глава української дипломатії також нагадав, що за часів УНР у Києві було представництво Баварії, і вже зовсім скоро з'явиться нове.

 Фото: Укрінформ

Довідково. Першим консулом Української держави у Мюнхені був Василь Оренчук, призначений на цю посаду 15 листопада 1918 року. Компетенція консульства поширювалася на тодішні землі Баварія, Вюртемберг і Баден. Консульство УНР у Мюнхені припинило роботу внаслідок Раппальського договору і визнання Німеччиною "Радянської України" 21 грудня 1922 року.

Генконсульство УНР розташовувалось у Мюнхені за адресою Ainmillerstrasse, 35. Це підтверджується витягом із вуличного кадастру Мюнхена 1919-1924 років. Нині будівля перебуває у приватній власності.

Встановлення меморіальної дошки було погоджене власницею будинку, а також відділом захисту пам'яток архітектури міста Мюнхен. Її виготовлено з українського граніту штутгартською фірмою "Еліна-Шт" (власником якої є виходець з України) на спонсорських засадах.

Як повідомили в Генконсульстві України в Мюнхені, воно проводить роботу з відновлення могили Василя Оренчука на місцевому цвинтарі "Вальдфрідгоф" (через несплату мита за землю могилу було ліквідовано у 1996 році, проте на цьому місці так і не було розміщено іншого поховання, тому відновлення могили можливе). У 2017 році було здійснено оплату мита за землю на могилі на 20 років. Остаточне відновлення могили очікується до кінця 2018 року.

Як повідомлялось раніше, на київському будинку встановили таблички з іменами репресованих мешканців.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.