Музей Степана Бандери намагалися підпалити

У ніч на 15 лютого невідомий зловмисник кинув вибухову суміш у музей Провідника ОУН Степана Бандери у його рідному селі Старий Угринів на Івано-Франківщині.

Речниця поліції Івано-Франківщини Мирослава Белдик повідомила "Вголосу", що поки дії злочинця кваліфіковано як хуліганство.

"Сьогодні вночі невідомий проник на територію музею у селі Угринів, де народився Степан Бандера, і кинув невідому суміш. Наразі правоохоронці кажуть, що це саморобний вибуховий пристрій. На місці події працює слідчо-оперативна гурпа і вибухотехніки. З'ясовують усі деталі інциденту.

Попередньо дії зловмисника кваліфіковано як хуліганство, але пізніше, після повного проведення огляду місця події, буде визначена точна кваліфікація", – зазначила Белдик.

Відомо, що від вибуху загорілись вхідні двері будинку, проте займання вдалося оперативно ліквідувати.

Фото: Вголос

Разом з тим, директор музею Степан Лесів у коментарі виданню "Репортер" зазначив, що у музеї є камери відеоспостереження, які, ймовірно, допоможуть правоохоронцям.

"Наробили нам школи трохи, аби привернути увагу. Хто і навіщо – не знаю. Якийсь підлий зрадник. Зараз тут працюють слідчі. У музеї є камери відеоспостереження. Це сталося, як співали Брати Гадюкіни, у лиху годину", – повідомив Лесів.

Додамо, що музей відкрито 30 грудня 2000 року. До цього часу музей діяв в уцілілій кімнаті священичої резиденції, в якій проживала родина Бандер з 1906 по 1933 рр.

Експозиція музею ілюструє державотворчі процеси початку ХХ століття, розкриває середовище, в якому ріс і виховувася Степан Бандера, а також постать Провідника ОУН, його життя та революційну діяльність. В експозиції можна побачити унікальні матеріали, серед яких речі, що належали сім'ї о. Андрія Бандери.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.