Музей Степана Бандери намагалися підпалити

У ніч на 15 лютого невідомий зловмисник кинув вибухову суміш у музей Провідника ОУН Степана Бандери у його рідному селі Старий Угринів на Івано-Франківщині.

Речниця поліції Івано-Франківщини Мирослава Белдик повідомила "Вголосу", що поки дії злочинця кваліфіковано як хуліганство.

"Сьогодні вночі невідомий проник на територію музею у селі Угринів, де народився Степан Бандера, і кинув невідому суміш. Наразі правоохоронці кажуть, що це саморобний вибуховий пристрій. На місці події працює слідчо-оперативна гурпа і вибухотехніки. З'ясовують усі деталі інциденту.

Попередньо дії зловмисника кваліфіковано як хуліганство, але пізніше, після повного проведення огляду місця події, буде визначена точна кваліфікація", – зазначила Белдик.

Відомо, що від вибуху загорілись вхідні двері будинку, проте займання вдалося оперативно ліквідувати.

Фото: Вголос

Разом з тим, директор музею Степан Лесів у коментарі виданню "Репортер" зазначив, що у музеї є камери відеоспостереження, які, ймовірно, допоможуть правоохоронцям.

"Наробили нам школи трохи, аби привернути увагу. Хто і навіщо – не знаю. Якийсь підлий зрадник. Зараз тут працюють слідчі. У музеї є камери відеоспостереження. Це сталося, як співали Брати Гадюкіни, у лиху годину", – повідомив Лесів.

Додамо, що музей відкрито 30 грудня 2000 року. До цього часу музей діяв в уцілілій кімнаті священичої резиденції, в якій проживала родина Бандер з 1906 по 1933 рр.

Експозиція музею ілюструє державотворчі процеси початку ХХ століття, розкриває середовище, в якому ріс і виховувася Степан Бандера, а також постать Провідника ОУН, його життя та революційну діяльність. В експозиції можна побачити унікальні матеріали, серед яких речі, що належали сім'ї о. Андрія Бандери.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.