Активісти нагадали про польські злочини проти України перед посольсвом. ФОТО

У середу 14 лютого активісти "Чорного комітету" на приміщенні Консульства Республіки Польща в Києві вивісили "дошку польських злочинів проти України".

Про це повідомляє "Польське радіо".
На ній зображено контури Польщі та України в національних, біло-червоних та синьо-жовтих кольорах. З Польщі до України ведуть стрілки з написами: "окупація, полонізація, пацифікація, операція "Вісла", репресії та концтабори".
Фото: УНІАН 

Інформацію про цей інцидент підтвердив посол Республіки Польща в Києві Ян Пекло. "Перед Консульством з’явилося кілька осіб, вони розвинули цей плакат, сфотографували і швидко зникли", – сказав посол.

За його словами, "коментар – зайвий, акція не мала масового характеру". Як пояснив Ян Пекло, "це, радше, спроби різних груп, що намагаються здобути популярність".

У надісланому Польському пресовому агентству повідомленні організація "Чорний комітет" оголосила, що Польща використовує факт, що Україна перебуває в стані війни. "Постійно нав’язує нам (українцям – Польське пресове агентство) своє бачення нашого законодавства і нашої історії", – мовиться в заяві.

"Польща хоче приписати нам якісь злочини, але ми добре пам’ятаємо її злочини проти України. "Чорний комітет" наголошує: кожен народ має право на своїх героїв і ніхто не має права нав’язувати українцям свою правду. Ми будемо реагувати на будь-які прояви імперіалізму проти України і захищатимемо її суверенітет, якщо на це не здатні офіційні структури", – написав "Чорний комітет".

Як повідомлялося, 9 лютого в м. Ґожув-Велькопольський Любуського воєводства Польщі відкрили таблицю в пам’ять про жертв "волинського злочину".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.