Розeнко сформулював вимоги на пeрeговорах з Польщeю: нові зміни до закону про ІПН

Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко розповів, що 16 лютого обговорюватиме українська делегація під час візиту до Польщі.

Його слова наводить "Урядовий портал".

"Виконуючи домовленості Президента України з Президентом Польщі, 16 лютого я планую відвідати Варшаву і зустрітися зі своїм польським колегою Пйотром Глінським", - сказав сьогодні журналістам після засідання Уряду Павло Розенко.

"Зараз нам надзвичайно важливо зняти ту напругу в українсько-польських відносинах, яка останнім часом, у тому числі штучно, накручується різними політичним силами, зокрема і зовнішніми чинниками. Тому основна місія – розпочати діалог з польською стороною на цю тему.

З іншого боку, безумовно, ми не можемо не реагувати на останні події, зокрема стосовно ухвалення змін до Закону Про інститут національної пам’яті Польщі. Керуючись позицією Президента України, Верховної Ради України та Уряду України, ми очікуємо від польської сторони не лише роз’яснення по цьому закону. Ми вважаємо, що закон має бути змінений", - наголосив Віце-прем’єр-міністр.

"І це питання не лише політики чи історії. Мова йде про можливе конкретне порушення прав і свобод наших співгромадян, які працюють чи живуть у Польщі, їх переслідування за якісь слова чи політичні переконання. Це, на нашу думку, неприпустимо. Ми будемо захищати права наших співгромадян не лише в Україні, а й за межами нашої держави", - підкреслив Павло Розенко.

Віце-прем’єр-міністр зауважив, що українська сторона готова до обговорення широкого кола питань. Розен висловив сподівання, що польська сторона теж виявить своє бажання до врегулювання усіх суперечливих моментів.

Нагадаємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.