АНОНС: Доповідь "Модерна держава та регулювання народжуваності. Випадок Російської імперії"

Що відбувалося у сфері регулювання кількості населення в модерну добу в Російський імперії? Яким чином змінювалися владний, професійний та медичний дискурси Російської імперії в умовах появи жіночого руху, революційних течій та нігілістичного світогляду? На ці та інші питання спробує відповісти доповідь "Модерна держава та регулювання народжуваності. Випадок Російської імперії".

Починаючи з другої половини XX століття репродуктивне життя жінки та методи регулювання народжуваності стали предметом пильного інтересу у гуманітаристиці. Мішель Фуко сформулював свою гіпотезу про "біополітику" модерних держав та увагу владного дискурсу до демографії, яку підхопили й багато дослідників та дослідниць жіночої історії. 

Проте яким чином братися до цієї теми, в якій переплелися владний дискурс, розмаїті індивідуальні жіночі досвіди та плинні уявлення про материнство, сексуальність та дитинство? Що відбувалося у сфері регулювання кількості населення в модерну добу в Російський імперії, що мала нібито свій, відмінний від Заходу, sonderweg? 

Яким чином змінювалися владний, професійний та медичний дискурси Російської імперії в умовах появи жіночого руху, революційних течій та нігілістичного світогляду, якими так відома доба fin-de-siecle?

На ці та інші питання спробує відповісти Анна Клименко в доповіді "Модерна держава та регулювання народжуваності. Випадок Російської імперії".

16 лютого, п'ятниця, 18.00

Місце: Центр польських та эвропейських студій (підвал 6-го корпусу НаУКМА, Київ, вул. Волоська, 10).

Організатор: кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Вхід вільний.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.