На Львівщині впіймали вандалів, які обезголовили пам'ятник Шевченку

У райцентрі Стрию на Львівщині спіймали вандалів, які відрізали голову пам'ятнику Тарасові Шевченку.

Зловмисників спіймали 13 лютого. Це виявилися воє місцевих молодиків, які вже мали судимості. Голову Кобзареві відрізали, аби здати цінну мідь на брухт. У підпільному пункті приймання металу її і знайшли, повідомляє "ТСН".

Голову пам'ятника Шевченка вони відтяли в ніч проти 12 лютого.

Так виглядає стрийський Шевченко зараз. Кадр із сюжету ТСН. 

Парк, де стоїть Шевченко розташовується на околиці міста, він малолюдний і в темряві майже не освітлений. Постамент без голови помітили лише наступного дня. 

Памятник Кобзареві встановили тут 60 років тому. Увесь цей час його ніхто не чіпав. Крадіжки і руйнування почали торік восени.

"Спочатку добралися до ніг, то були черевики у міді, вони обрізали нижню частину черевиків і видно по всіх даних здали на металобрухт. Другий був випадок - добралися до плечей. Плечі - більший обсяг міді і по куску вони різали, раз, другий раз і третій", - розповідає заступник міського голови Стрия.

За фактом нищення пам’ятки поліція відкрила кримінальне провадження. Винуватцям загрожує до 5 років позбавлення волі. У мерії ж, аби не було спокуси, уже найближчим часом мідного Кобзаря планують замінити бетонним.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.