АНОНС: Дискусія "Чого ми не знаємо про події лютого 1918 у Києві?"

Центр польських і європейських студій запрошує на розмову про трагічний для Києва та киян місяць - лютий 1918 року.

В обговоренні учасники спробують не так реконструювати події, скільки окреслити ті питання, які досі лишаються недостатньо знаними.

Ітиметься про те, як місто пережило більшовицький терор, про сприйняття подій киянами, про (не)участь чехів, про жертв, яких принаймні частково назвемо поіменно.

У заході візьмуть участь:

- Олена Бетлій, к.і.н., доцент кафедри історії НаУКМА, дослідниця Центру міської історії у Львові

- Олександра Оберенко, магістрантка кафедри історії НаУКМА

- Віталій Скальський, к.і.н., науковий співробітник Інституту історії України НАН України

- Ольга Скороход, магістр історії, пошукач, НаУКМА

15 лютого, четвер, 18.00.

Місце: Центр польських та європейських студій НаУКМА, вул. Волоська 10, підвальчик 6 корпусу. 

Організатор: кафедра історії НаУКМА.

Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.