Історична правда – це те, від чого не втечемо – віце-прем'єр Польщі

За словами польського віце-прем'єра Пйотра Ґлінського, перемовини можуть бути складнішими у зв'язку з ухваленим новим законом про ІНП

"16 лютого відбудеться моя зустріч з віце-прем’єром України Павлом Розенком", – поінформував у п’ятницю, 9 лютого, віце-прем’єр, міністр культури Польщі Пйотр Ґлінський. Він додав, що перемовини можуть бути складнішими у зв’язку з ухваленим оновленим законом про Інститут національної пам’яті Польщі, передає "Польське радіо".

Ґлінський, відповідаючи на запитання про те, чи у зв’язку зі змінами до закону про ІНП, що вводить, зокрема, кримінальну відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів у 1925-1950 роках", майбутні розмови з українцями на тему польським місць пам’яті в Україні залишаються актуальними, відповів: "так, зустріч актуальна".

"16 лютого я маю намір зустрітися з віце-прем’єром України Павлом Розенком. Напевно це будуть перемовини, що можуть бути складнішими у зв’язку з ухваленими змінами до закону. Хочу чітко сказати: історична правда – це те, від чого не втечемо", – заявив польський віце-прем’єр.

Однак він додав, що залишається оптимістом, оскільки офіційна реакція української сторони була стримана.

"Відомо, хто намагається нас поділити і кому важливо, аби ми не могли домовитися. Нехай на це не сподівається. Маємо з Україною спільні інтереси та цінності, що повторили у грудні наші президенти Петро Порошенко та Анджей Дуда. Ми підтримує європейські прагнення України і підтримуємо її у конфлікті з Росією. Вірю, що ми зможемо для нашого спільного добра розв’язати проблеми та розвивати наші взаємовідносини на правді та чутливості", – сказав Ґлінський.

Під час грудневого візиту Анджея Дуди до Харкова та його розмов з президентом Петром Порошенком було домовлено, що врегулюванням напруженої ситуації займеться польсько-українська комісія з історичних питань. Очолити її повинні віце-прем’єри Розенко та Ґлінський.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.