АНОНС: Композитор Леонід Грабовський розповість про наслідки тоталітаризму для своєї родини

12 лютого проект "Остання адреса-Україна" запрошує на унікальну зустріч з легендою українського музичного авангарду Леонідом Грабовським.

Під час зустрічі Леонід Олександрович розповість про свою родину, яка була практично знищена радянським терором; про наслідки тоталітарного минулого для України та його думки щодо декомунізації.

 

 

У 1937 році за адресою вулиця Борохова 10 (нині Шота Руставелі), у флігелі проживали його батько Олександр, скрипаль; дядько Сергій, окуліст; та їхня сестра Марія Калашникова.

Через фальшиві доноси їх заарештували, і вони вимушені були визнати себе винними у співпраці із "німецько-фашистським підпіллям". Чотири місяці потому їх всіх стратили. У 1958 році вони були повністю реабілітовані, оскільки ніякого заколоту насправді не існувало. 

Композитор поділиться історією свого життя та відповість на питання слухачів.

Модератор заходу - Тетяна Шептицька, заступник директора національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

Понеділок, 12 лютого, 19.00

Адреса: ПеремогаSpace, Київ, бульвар Шевченка, 62.

Вхід вільний за умови реєстраціїhttps://goo.gl/YbHjS3.

Також у цей день, о 12:00, за адресою Шота Руставелі, 10 також відбудеться встановлення трьох табличок родичам Леоніда Олександровича.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.