АНОНС: Композитор Леонід Грабовський розповість про наслідки тоталітаризму для своєї родини

12 лютого проект "Остання адреса-Україна" запрошує на унікальну зустріч з легендою українського музичного авангарду Леонідом Грабовським.

Під час зустрічі Леонід Олександрович розповість про свою родину, яка була практично знищена радянським терором; про наслідки тоталітарного минулого для України та його думки щодо декомунізації.

 

 

У 1937 році за адресою вулиця Борохова 10 (нині Шота Руставелі), у флігелі проживали його батько Олександр, скрипаль; дядько Сергій, окуліст; та їхня сестра Марія Калашникова.

Через фальшиві доноси їх заарештували, і вони вимушені були визнати себе винними у співпраці із "німецько-фашистським підпіллям". Чотири місяці потому їх всіх стратили. У 1958 році вони були повністю реабілітовані, оскільки ніякого заколоту насправді не існувало. 

Композитор поділиться історією свого життя та відповість на питання слухачів.

Модератор заходу - Тетяна Шептицька, заступник директора національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

Понеділок, 12 лютого, 19.00

Адреса: ПеремогаSpace, Київ, бульвар Шевченка, 62.

Вхід вільний за умови реєстраціїhttps://goo.gl/YbHjS3.

Також у цей день, о 12:00, за адресою Шота Руставелі, 10 також відбудеться встановлення трьох табличок родичам Леоніда Олександровича.

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.