In memoriam. Помер філософ Мирослав Попович

На 88 році життя помер академік, директор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України Мирослав Попович.

Про це повідомяє "Українська правда" з посиланням на проректора з науково-педагогічної роботи КНУ ім. Тараса Шевченка Володимира Бугрова.

 Мирослав Попович. Фото: "Українська правда"

"Страшна і сумна звістка – відійшов у засвіти Філософ, Мисленник, Людина, Моральний Авторитет Мирослав Володимирович Попович. Це велика втрата для України. Хай покоїться з миром! Світла пам’ять достойному Вчителю!" - написав Бугров на своїй сторінці у Facebook.

Мирослав Володимирович Попович – сучасний український філософ, доктор філософських наук, професор, академік НАНУ.

Народився 12 квітня 1930 року в Житомирі. Початкову освіту здобув в Ізяславській середній школі № 1. Закінчив середню школу № 1 у м. Народичі Житомирської обл.

1953 року закінчив філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка й упродовж трьох років працював директором середньої школи в с. Золотий Потік на Тернопільщині.

1956 року Мирослав Попович вступає до аспірантури Інституту філософії АН України і відтоді все життя залишається його працівником. Тут він захищає кандидатську дисертацію "Ірраціоналізм у сучасній французькій філософії" (1960) і докторську дисертацію "Філософський аналіз мови науки" (1966).

1969 року – завідувач відділу логіки і методології науки, а з 2001 – директор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.

У 1992 році Мирослав Попович обраний членом-кореспондентом, у 2003 – академіком НАН України. У 2000 році удостоєний звання "Заслужений діяч науки і техніки України", а 15 жовтня 2009 – "Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка".

Один із учасників ініціативної групи "Першого грудня".

Як раніше повідомлялось, 18 грудня 2017 року помер голова російського "Меморіалу" - Арсеній Рогінський.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.