Малюнки пустелі Наска знищені вантажівкою

Славнозвісні пустельні малюнки у Перу, були пошкоджені, коли водій вантажівки випадково виїхав на них.

Як повідомляє Phys, це сталося минулого тижня.

 Наслідки руйнувань малюнку, через вантажівку. Фото: Міністерство культури Перу

Лінії, які віднесено до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, є величезними малюнками тварин і рослин, зроблених на землі близько 2000 років тому доінківською цивілізацією. Найкраще їх видно з неба.

Як повідомило Міністерство кульутури Перу – водій проігнорував попереджувальні знаки, коли він в’їхав до археологічної зони Наска.

"Вантажівка залишила глибокі відбитки шин на ділянці довжиною близько 100 метрів, і пошкодила частини трьох ліній геолгліфа", - йдеться в повідомленні.

Співробітники служби охорони затримали водія та подали проти нього звинувачення у місцевому відділку міліції.

В’їзд в археологічну зону суворо заборонено через крихкість грунту навколо ліній, і допускається лише при наявності спеціальних шин, створених на основі піни.

Лінії перетинають перуанську пустелю більше як на 500 квадратних кілометрах (200 квадратних миль).

Створені між 500 р. до Р.Х. та 500 після Р.Х. народом Наска, вони давно цікавили археологів, перш за все через свої розміри та ретельно намальовані фігури.

Деякі малюнки зображають живих істот, інші стилізовані рослини або фантастичних істот, ще інші геометричні фігури, що тягнуться на кілометри.

 Геогліф Мавпа у пустелі Наска. Фото: Світ мандрів

Це не перший випадок за останні роки, коли лінії Наска були пошкоджені.

У вересні 2015 року був затриманий мужчина, який після входу на територію пам’ятки написав своє ім'я на одному з геоглифів.

У грудні 2014 року активісти "Грінпіс" створили великі літери поруч з одним з геогліфів, відомим як "Колібрі", на яких можна було прочитати: "Час для змін! Майбутнє відновлено".

Протест викликав обурення з боку влади Перу, яка в той час вела переговори з ООН, спрямовані на подолання наслідків глобального потепління.

Нагадуємо, що у Гватемалі археологи знайшли руїни понад 60 тисяч невідомих будівель майя.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.