Археологи знайшли руїни понад 60 тисяч невідомих будівель майя

У Гватемалі археологи знайшли руїни понад 60 тисяч невідомих будівель: будинки, палаци, насипні дороги та оборонні споруди. Припускають, що в місцевості навколо відомих міст майя проживало на кілька мільйонів більше людей, ніж думали раніше.

Для дослідження використовувалася лазерна технологія, яка дозволяє проводити цифрові дослідження під лісовим пологом, повідомляє Бі-Бі-Сі.

Дослідники склали карту більш, як 2100 кв. км на півночі Петенського басейну. Археологи вірять, що ця передова технологія змінить погляд на цивілізацію майя у світі.

"Я думаю, що це один із найбільших проривів за 150 років археологічного вивчення майя", — сказав Стівен Х’юстон, професор археології та антропології в Університеті Брауна.

Х’юстон повідомив Бі-Бі-Сі, що після десятиліть роботи у сфері археології він розцінює  значимість недавнього дослідження як "фантастичну". "Я знаю, це звучить, як перебільшення, але коли я побачив зображення, я аж просльозився", — додав він.

 Знайдене місто майя Тікал виявилося лише частиною прихованого неосяжного мегаполісу. Фото: WILD BLUE MEDIA/CHANNEL

Результати застосування технології "Лідар" ("light detection and ranging" — "виявлення та вимірювання  світла") свідчать про те, що в Центральній Америці існувала розвинена цивілізація подібна до давніх Греції чи Китаю.

Як це працює? За допомогою "Лідара" можливо знаходити те, що невидиме для людського ока, особливо в тропіках.

- Це складана технологія дистанційного зондування, яка використовує проміння лазера для взяття проб поверхні землі.

- Кожні чотири секунди літак або гелікоптер випускає мільйони імпульсів лазера.

- Коли вони відбиваються назад вимірюється довжина хвилі.

- Потому використовують високоточні вимірювання для створення докладного тривимірного зображення рельєфу земної поверхні.

Група дослідників, які працювали над цим проектом, застосовували "Лідар", щоб на комп’ютері прибрати непрозорий лісовий покров і створити 3D-мапу того, що насправді розташовується під поверхнею незаселеного тропічного лісу Гватемали.

"Лідар" це така ж революція в археології, якою в астрономії був космічний телескоп "Хаббл", — каже археолог із Тулейнського університету Луїзіани (США) Франциско Естрада-Беллі в коментарі для "Нешнл Джеографік". — "Нам треба буде 100 років, щоб опрацювати ці всі дані та дійсно зрозуміти, що ж таке ми бачимо".

Археологи, які проводили розкопки на місці поселення майя Ель-Соц у північній Гватемалі, скрупульозно наносили рельєф на карту протягом багатьох років. Але дослідження за допомогою "Лідара" виявило кілометри фортифікаційного муру, який команда науковців до того навіть і  не помічала.

Припускають, що більшість цих конструкцій є кам'яні платформи для будиночків із стовпів і тростини. Фото: WILD BLUE MEDIA/CHANNEL

Нещодавно технологія "Лідар" застосовувалася, щоб віднайти раніше сховані міста в околиці давнього культового храму Ангкор Ват у Камбоджі.

Цивілізація майя на піку свого розквіту 1500 років тому займала територію удвічі більшу за середньовічну Англію й мала населення біля п’ять мільйонів осіб.

"Із новими даними припущення, що там проживало від 10 до 15 мілйьонів людей, більше не є необґрунтованим", — сказав Естрада-Беллі.

Більшість із 60 тис. нововіднайдених об’єктів, згідно з припущеннями, є кам’яними платформами, які підтримували пересічну оселю майя із стовпів та тростини.

Археологи були вражені "неймовірними оборонними перевагами", які включають стіни, фортеці та рови.

Знахідки показали, що майя вкладали більше ресурсів у власну оборону, ніж вважалося раніше, сказав археолог із Коледжу Ітаки (штат Нью-Йорк, США) Томас Геррісон.

Одною зі знахідок є семиповерхова піраміда, яка настільки була вкрита рослинністю, що практично розчинилася в джунглях.

Іншим відкриттям, яке стало несподіванкою для археологів, була складна мережа насипних доріг, які поєднували всі міста майя в окрузі. Високо насипані магістралі, що давали змогу легко пересуватися навіть у сезон дощів, були достатньо широкі, щоб припускати, що ними ішли жвавий рух та торгівля.

Дослідження за технологією "Лідар" було першою частиною трирічного проекту на чолі з гватемальською організацією, яка бореться за збереження культурної спадщини. За його допомогою планують створити мапу понад 14 тис. кв. км гватемальських низин.

Як повідомлялося, науковці з'ясували, що корінні жителі Америки були розбавлені мігрантами із Сибіру.

Археологи Франції знайшли залишки давньоримського міста.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.