АНОНС: Виставку Івана Пішти "Спогади на полотні" про Революцію Гідності відкриють на Майдані

1 лютого Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Український інститут національної пам’яті та ТЦ GLOBUS презентують мистецький проект Івана Пішти "Спогади на полотні".

Ретроспективна серія живопису "Спогади на полотні" – наново пережиті особисті враження і досвід митця. Для учасників Революції Гідності виставка стане нагодою зануритись у свої спогади, у картинах автора побачити власні пережиті історії. Тим, хто про Майдан знає з чужих вуст – зможуть відчути настрій, з яким українці виборювали власний вибір свого майбутнього.

 

"У червні 2014 року, я намалював першу роботу з серії "Cпогади на полотні". Хотілось віддатися роботі повністю, але не склалося – громадська активність, волонтерство і робота займали майже весь мій час, тож реалізація моїх намірів затягнулася… Сьогодні надворі 2018. Сьогодні я готовий показати те над чим я працював останні роки, але сказати , що проект "Cпогади на полотні" закінчений, я не кваплюсь". – говорить Іван Пішта

Про автора: Іван Пішта – митець з активною громадянською позицією. Професійний художник, від початку Майдану і по сьогодні займається волонтерською діяльністю: більшість коштів, отриманих від продажу своїх картин, йдуть на підтримку армії та на допомогу потребуючим дітям. Роботи Івана Пішти перебувають у приватних колекціях як в Україні, так і закордоном.

Четвер, 1 лютого, 14.00.

Місце: ТЦ GLOBUS 2, виставковий простір на 1 поверсі за монументом Незалежності, Майдан Незалежності, 1, м. Київ.

Організатори та партнери: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Український інститут національної пам’яті, ТЦ GLOBUS

Довідки та акредитація ЗМІ: прес-служба Музею Революції Гідності: maidanmuseum@gmail.com, тел. (067) 508-26-39, (093) 503-72-88, (099) 717-59-95.

Експозицію відкрито для перегляду з 1 до 25 лютого 2018 року щодня з 10:00 до 20:00 без вихідних.

Вхід вільний. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.