Спецпроект

В Інтернeті з'явилися унікальні фото вінницьких євреїв напередодні Голокосту. ФОТО

Центр історії Вінниці до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту опублікував унікальні фотографії вінницьких євреїв часів нацистської окупації.

Фотографії з колекції вінничанина Ігоря Ланового центр розмістив на своїй сторінці у "Фейбуці". На звороті кожної зі світлин є підпис "Недільний базар. Вінниця".

Фото: FB Центр історії Вінниці 

У Центрі історії Вінниці припускають, що знімки зроблені в серпні 1941 року на Калічанському ринку, на місці якого нині площа Юрія Гагаріна. 

Фото: FB Центр історії Вінниці  

Унікальність цих фото в тому, що в об'єктив камери потрапили жінки з нарукавними пов'язками, на яких зображені зірки Давида. Такі "розпізнавальні знаки" окупаційна влада зобов'язала носити всіх міських євреїв.

 Фото: FB Центр історії Вінниці 

У період з 15 до 20 вересня 1941 року айнзацгрупа Ц та допоміжні поліційні підрозділи здійснили першу масову акцію розстрілу євреїв Вінниці. Лише 19 вересня в районі П'ятничанського лісу було розстріляно близько 9 тис. мирних жителів.

 Фото: FB Центр історії Вінниці 

Вінницькі історики обіцяють, що в 2018 році за згодою власника світлин ці візуальні матеріали будуть використані для інформаційного двомовного стенду біля Меморіалу пам'яті жертв Голокосту у Вінниці (вул. Максимовича, вул. Толбухіна).

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту відзначають щороку 27 січня. Саме цього дня 1945 року радянські війська визволили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі (Польща). Пам'ятну дату запроваджено рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.