Музею на Поштовій площі бути? "Земельна" комісія підтримала рішення

Постійна комісія Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування одностайно підтримала проект рішення про створення музею археології та історії Києва замість підземного торгового центру на Поштовій площі.

Про це повідомляє об’єднання "Самопоміч" на своєму сайті.

Члени комісії підтримали ініціативу, що передбачає ініціювання припинення договору з інвестором будівництва підземного ТРЦ на Поштовій Площі ТОВ "Хенсфорд-Україна" та прийняття об’єкту незавершеного будівництва до комунальної власності Києва.

Розкопки середньовічного Києва на Поштовій плоші. Фото: УНІАН 

"Компроміс з так званим інвестором – ганебна ідея. На наш погляд, компроміс з інвестором призведе до того, що під музей виділять 100-200 метрів, і він стане, пробачте, "філіальчиком" музею історії Києва. Якусь частину артефактів розмістять під склом, і це вкотре нагадуватиме, що у нас є традиція ігнорувати історію столиці і країни.

Ми вважаємо, що місто повинне бути власником цього музею, місто має бути інвестором в цьому проекті. Якщо столиця буде мати волю, знайдуться інвестори, які допоможуть зробити нам повноцінний музей", –  зазначив автор проекту рішення, голова фракції "Об’єднання "Самопоміч" у Київраді Сергій Гусовський.

Проектом рішення також пропонується передача об’єкту у постійне користування Музею історії міста Києва, а також укладання угоди з Державним підприємством "Центр археології Києва Інституту археології НАН України" про продовження виконання археологічних робіт і проведення відкритого міжнародного конкурсу на найкращий проект майбутнього музею.

Додамо, комісія з питань містобудування, архітектури та землекористування –  третя поспіль комісія Київради, яка підтримала проект рішення. Раніше, 19 грудня 2017 року, документ підтримали члени постійної комісії з питань культури, туризму та інформаційної політики, а 26 грудня "за" ініціативу одноголосно проголосувала комісія з питань власності.

Розгляд питання створення музею на Поштовій може бути розглянуто вже не найближчому пленарному засіданні Київради.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.