Музею на Поштовій площі бути? "Земельна" комісія підтримала рішення

Постійна комісія Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування одностайно підтримала проект рішення про створення музею археології та історії Києва замість підземного торгового центру на Поштовій площі.

Про це повідомляє об’єднання "Самопоміч" на своєму сайті.

Члени комісії підтримали ініціативу, що передбачає ініціювання припинення договору з інвестором будівництва підземного ТРЦ на Поштовій Площі ТОВ "Хенсфорд-Україна" та прийняття об’єкту незавершеного будівництва до комунальної власності Києва.

Розкопки середньовічного Києва на Поштовій плоші. Фото: УНІАН 

"Компроміс з так званим інвестором – ганебна ідея. На наш погляд, компроміс з інвестором призведе до того, що під музей виділять 100-200 метрів, і він стане, пробачте, "філіальчиком" музею історії Києва. Якусь частину артефактів розмістять під склом, і це вкотре нагадуватиме, що у нас є традиція ігнорувати історію столиці і країни.

Ми вважаємо, що місто повинне бути власником цього музею, місто має бути інвестором в цьому проекті. Якщо столиця буде мати волю, знайдуться інвестори, які допоможуть зробити нам повноцінний музей", –  зазначив автор проекту рішення, голова фракції "Об’єднання "Самопоміч" у Київраді Сергій Гусовський.

Проектом рішення також пропонується передача об’єкту у постійне користування Музею історії міста Києва, а також укладання угоди з Державним підприємством "Центр археології Києва Інституту археології НАН України" про продовження виконання археологічних робіт і проведення відкритого міжнародного конкурсу на найкращий проект майбутнього музею.

Додамо, комісія з питань містобудування, архітектури та землекористування –  третя поспіль комісія Київради, яка підтримала проект рішення. Раніше, 19 грудня 2017 року, документ підтримали члени постійної комісії з питань культури, туризму та інформаційної політики, а 26 грудня "за" ініціативу одноголосно проголосувала комісія з питань власності.

Розгляд питання створення музею на Поштовій може бути розглянуто вже не найближчому пленарному засіданні Київради.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.