Спецпроект

АНОНС: У Львові розкажуть про українського Праведника народів світу – Якова Сухенка

25 січня відбудеться захід до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту. На якому будуть представлені матеріали про життя та діяльність Якова Сухенка, що одним з перших серед українців (1983 р.) отримав звання Праведника народів світу.

Про це йдеться у повідомленні на сайті музею "Територія Терору".

Яків Сухенко - один із більше як 2,5 тис. українців Праведників народів світу. Після окупації радянськими військами Рівного він потарпив в горнило сталінських репресій та відбував покарання у виправно-трудовому таборі.

Із приходом нацистів, йому вдалося втікти із табору і повернутись до міста. Тут він розпочав допомагати євреям.

Він забезпечував знайомих євреїв продуктами, налагоджував їхні зв’язки з родичами в інших містах, переховував у власній квартирі і навіть особисто переправляв до Центральної України, де вони вони мали більше шансів врятуватися. Зрештою у 1943 році був за свою діяльність розстріляний у Києві в Бабиному Яру.

Розмову вестимуть Петро Долганов – кандидат історичних наук, член Правління і Експертної ради ГО "Мнемоніка", доц. кафедри політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету та Андрій Усач – науковий співробітник Музею, докторант Українського католицького університету.

Також відвідувачам буде представлено документальний анімаційний фільм "Людина з обличчям", знятий на основі мемуарів Варвари Барац, єврейки з Рівного, котра разом із донькою Мірою врятувалася від загибелі завдяки допомозі Я. Сухенка.

У заході також візьмуть участь співрежисерки анімаційного фільму "Людина з обличчям" – Роза Саркісян і Діана Ходячих.

Після завершення фільму планується дискусія та обговорення почутого матеріалу між лекторами та гостями Музею.

Час: четвер, 25 січня, 17.30.

Місце: музей "Територія Терору" (м. Львів, просп. В. Чорновола, 45 г).

Контакт: Анна Шиманська (0967835096).

Вхід вільний.

Нагадаємо, що у жовтні 2017 року посол Ізраїлю нагородив вісім українських родин Праведників народів світу.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.