Пам’ятна дошка Євгену Коновальцю у Хмельницькому

У День Соборності України, у Хмельницькому відкрили пам’ятну дошку полковнику Армії УНР, команданту УВО, очільнику Січових Стрільців, засновнику та голові Організації українських націоналістів Євгенові Коновальцю.

Про це повідомляє Хмельницька міська рада.

Меморіальна дошка встановлена на будинку по вул. Гагаріна, 18. Будівля є об'єктом культурної спадщини, нині – громадська приймальня Хмельницької міської ради.

 Фото: khm.gov.ua

У 1919 році в цьому приміщенні, який називали "пресова квартира Проскурова", видавався часопис  "Стрілецька думка". 

У вітальному слові міський голова Олександр Симчишин  вдався до екскурсу в історію:

"Фактично, "січовики" відроджувалися завдяки Коновальцю. Людина, яка ніколи не падала духом, у якої не було зрадофільства та "все пропало", і навіть, коли було погано, а 100 років тому було дуже важко, Коновалець завжди був налаштований на перемогу.

Після програшу Української революції він не опустив руки, а далі будував нову організаційну структуру і у 1929 році Коновалець фактично створив ОУН. Сьогодні ми знову говоримо про актуальні уроки соборності, головним з яких є той, що для перемоги ми маємо бути єдиним кулаком".

Автор меморіальної дошки скульптор Роман Албул.

"У вогні перетоплюється залізо у сталь. У боротьбі перетворюється народ у націю", – такі слова Євгена Коновальця викарбувані на пам’ятній дошці.

Нагадаємо, у червні 2017 барельєф полковнику Коновальцеві відкрили у Боярці.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.